Мовне питання у Харкові: як російськомовні переходять на українську

Росіянин за народженням, українець за духом.

В'ячеслав Мартинов приїхав до Харкова з Росії – з 2015-го року.

Відтоді ж і вирішив говорити українською.

"Мені хотілося відчувати належність саме до України не до Росії, спільність з українськими ідеалами, з українською культурою.

Саме тому, для більш органічного сприйняття світу було доволі таки не складно перейти на українську мову", – каже мешканець Харкова В'ячеслав Мартинов.

В'ячеслав читав книжки українською та слухав українську музику.

Нині просить українськомовних друзів виправляти русизми.

Мова для чоловіка – своєрідний спосіб ідентифікувати оточення.

"В мене більшість друзів спілкуються російською, так вийшло.

Я живу в Харкові, тут більшість спілкуються російською.

Але це дуже класний маркер, коли людина негативно реагує на українську, на вишиванку, на що завгодно.

На пости в соцмережах, дуже зручно розуміти, що з такою людиною ліпше справ не мати, ми надто різні", – розповідає В'ячеслав.

А це – прихильник російської мови Андрій Лесик – голова харківського осередку опозиційного блоку за життя.

Саме він влаштував нещодавно у Харкові перший за останні 6 років пікет на захист російської.

Разом із засновницею громадської організації "Мова.

Харків" перевіряємо, чи є утиски російської.

За кілька хвилин на центральній вулиці міста нараховуємо більше десятка написів саме цією мовою.

Міла Денчик – одна з мовних активісток Харкова.

Разом з іншими небайдужими пильнує дотримання мовного закону.

"В одному з ресторанів просто офіціант сказав я не буду вас обслуживать на "собачьем язіке" і це нас підштовхнуло, що треба щось робити.

Ми створюємо карту френдлі закладів, де будуть відмічені заклади, де обслуговують українською мовою, де є україномовне меню, щоб україномовна людина бачила, що є такі заклади і вони приносили свої грощі не в якісь заклади, в яких власник – українофоб", – каже засновниці ГО "Мова.

Харків"Міла Денчик.

У студії Софія Бутко – щотижня.

Вона співпрацює зі студентським радіо.

Пояснює, як правильно розмовляти українською.

У дві хвилини вкладає найцікавіше.

Теми підказують слухачі.

"Останній подкаст як раз і був про форми – харківець чи харків’янин.

І тут мушу сказати, що деякі харківці не завжди позитивно реагують на таку назву, хоча така назва, вона більш природна для нас і модель на ець – харківець полтавець вона для нас більш питома", – розповідає старший викладач української мови ХНУ і В.

Каразіна Софія Бутко.

Кількість тих, хто для постійного спілкування обирає українську, зростає – впевнена Софія Бутко.

Ця тенденція стала помітною після Революції Гідності.

"Фактично, мова, це є наша ідентифікація, це є спосіб взагалі нашого осягнення і буття в цьому світі, і для того, щоб бути успішним, для того, щоб мати гідність, для того, щоб бути заможним, потрібно цю ідентичність відстоювати", – переконана Софія Бутко.

За даними Центру соціального моніторингу та Українського інституту соціальних досліджень, у побуті українською розмовляє кожен другий українець.

Російській віддає перевагу менше 28 відсотків.

Оксана Нечепоренко, В'ячеслав Кузьменко, Харків, "5 канал".