У Мін'юсті розповіли про етапи проходження пов'язаних з Кримом і Донбасом справ у ЄСПЛ

26 лютого.

В Європейському суді з прав людини зареєстровано на сьогодні 8 тис.

справ, де Україна є відповідачем, з них близько 6 тисяч пов’язані з Кримом і Донбасом.

Водночас є п’ять міждержавних заяв від України, і рішення з боку ЄСПЛ щодо прийнятності у "кримській справі" та засідання щодо прийнятності у "донбаській справі" українська сторона очікує вже цього року.

Про це сказав заступник міністра юстиції - Уповноважений з питань ЄСПЛ Іван Ліщина під час форуму "Age of Crimea Forum 2020", передає кореспондент УНН.

"Щодо Європейського суду з прав людини.

Власне, у будь-якої держави є три ролі, які вона може грати в ЄСПЛ.

Вона може бути відповідачем, наразі по 8 тис.

справ Україна є відповідачем, зареєстрованих на сьогодні.

З них біля 6 тис.

справ пов’язані з Кримом і Донбасом.

Є напрямок, де Україна є третьою особою, і вже є кілька справ, наразі не кримських, поки що, донбаських, де відповідачем призначено тільки Російську Федерацію, а Україна увійшла в цю справу в якості третьої особи і подає інформацію на користь заявника.

І також держава може бути позивачем, тобто, заявником по міждержавних заявах.

Таких заяв на сьогодні дійсно є п’ять", - сказав Ліщина.

Він зазначив, що з них три мають той чи інший стосунок до Криму.

"Це велика кримська справа, яка була подана ще в 2014 році, у березні.

Вона охоплює всі порушення прав людини, в першу чергу вона зосереджена була на тих порушеннях, які відбувались безпосередньо в процесі окупації.

Але ми також подаємо інформацію про нові порушення систематичні, які відбуваються в Криму після окупації", - сказав Ліщина.

Друга справа, з його слів, - це "справа політв’язнів".

За його словами, ця справа ширша, ніж справа кримських політв’язнів, але також охоплює тих політв’язнів, що перебували раніше чи перебувають наразі в Криму.

"Третя справа – справа моряків, які були захоплені Російською Федерацією в Керченській протоці.

Там теж є елементи, пов’язані з Кримом, у тому сенсі, що Україна серед своїх вимог заявляє, що захоплення було незаконним, бо, власне, відбувалось в територіальних водах України", - зазначив Ліщина.

Він додав, що ще дві справи пов’язані з Донбасом – це "велика донбаська справа" і справа щодо дітей, яких вивозили з Донбасу на територію Російської Федерації, але згодом повернули.

"Усі справи знаходяться на стадії розгляду прийнятності – Російська Федерація висловила заперечення щодо прийнятності по всіх заявах.

Практично всі ці заперечення – це калька з тих заперечень, які вона висувала по справах грузинських", - сказав заступник міністра.

Він пояснив, що існує дві міждержавні грузинські справи – Грузія-1 та Грузія-2.

І по Грузія-2 Росія висловлювала практично ті самі зауваження і вони вже були відкинуті Європейським судом з прав людини.

"По кримській справі вже пройшло перше засідання Європейського суду, на якому сторони висловили свою позицію щодо, знову ж таки, прийнятності.

Зараз ми очікуємо: а) рішення щодо прийнятності, ми сподіваємося отримати його цього року, по Криму і б) засідання щодо прийнятності по Донбасу.

Теж ми сподіваємося його отримати десь восени цього року", - додав Ліщина.