Віталія Селезньова поховали у вишиванці
Віталія Селезньова поховали у вишиванці

Віталія Селезньова поховали у вишиванці

Справлятимуть сороковини за художнім керівником Вінницького музично-драматичного театру Віталієм Селезньовим.

Його не стало 27 січня.

Помер у 80 років.— Віталій Євдокимович дуже сумував без театру.

Зміг прожити без нього лише три роки.

Хвороба прийшла якось раптово, — говорить керівник літературно-драматургічної частини театру Світлана Грицишина, 55 років.

Віталій Селезньов родом із Ізюма на Харківщині.

У Вінницькому музично-драматичному театрі працював 55 років.

Театралом став випадково.— У школі добре давалася мені математика, — розповідав.

— Хотів вступати в інженерно-будівельний інститут.

А друг мріяв стати актором.

Обидва вузи у Харкові знаходились поряд.

У театральному документи приймали раніше.

То разом із другом заніс і свій атестат.

Я пройшов за конкурсом, а друга не взяли.

Після закінчення інституту мене запрошували працювати шість колективів.

Режисер вінницького театру Федір Тригуб прийшов до студентів із двома авоськами, з яких стирчали курячі лапи.

Тоді було сутужно із продуктами, то він у Харкові скупився.

Я глянув на ті торби і відмовився.

Вдома передумав.

По сусідству жили військові медики з Вінниці.

Вони розхвалили своє місто, дівчат, річку Буг.

Я купився.1990-х Селезньов створив театральний відділ при Вінницькому училищі культури та мистецтв імені Миколи Леонтовича.

Керував ним сам.— У студентах він бачив майбутнє театру.

Тішився їхнім успіхам на сцені.

Сумував, як щось не вдавалося.

Замовкав і багато думав, — каже Світлана Грицишина.

— Коли писав п'єсу чи поезію для вистави, скрупульозно переписував від руки декілька разів і лише тоді доручав друкувати.

За життя видав дві книги.

До них увійшли прозові, віршовані та драматичні твори.

Чоловіка поховали на центральному кладовищі Він­ниці.

Із дружиною Катериною виховав трьох дітей: Руслана — науковець, Катерина — акторка, Євген — підприємець.

Дочекався онуків Костянтина та Єву.

Їй складав казки.— Він понад усе любив Україну.

Просив поховати у вишиванці.

Так і зробили, — додає Світлана Грицишина.

Источник материала
Поделиться сюжетом