Після підпалу рейхстага 28 лютого 1933-го президент Німеччини Гінденбург підписав указ "Про захист республіки", що скасовував усі основні громадянські свободи.
Канцлеру Адольфу Гітлеру надані додаткові повноваження.
На президентських виборах 1932-го у другому турі Гінденбургу вдалося одержати 19,36 млн.
голосів (53%) проти 13,4 млн.
(36,8%) голосів, поданих за Гітлера, і знову стати рейхспрезидентом.
Прибічники нацистів розгорнули хвилю терору проти комуністів і соціал-демократів, викликавши реакцію у відповідь.
Країна опинилася на межі громадянської війни.
У приміщенні парламенту виникла пожежа.
В організації звинуватили комуністів.
Наступного дня президент Гінденбург підписав закон "Про захист народу і держави".
Гітлер обмежив громадянські свободи і заборонив діяльність КПН.
Знищення конституції, демократії та громадянських свобод відбувалося відповідно до закону і зі схвалення глави держави.
Після смерті Гінденбурга Гітлер став одночасно главою держави і верховним головнокомандувачем зі збереженням посади рейхсканцлера.
У його руках зосередилася вся верховна влада у державі.10 травня 1933 року на площі Опери в Берліні студенти-нацисти спалили близько 20 тисяч книжок "неарійського духу".
Такі ж акції пройшли в 20 найбільших містах Німеччини.
Це стало стало початком епохи державної цензури і контролю за культурою.