Николай НЕСЕНЮК: "К Михайличенко есть претензии. Но главная проблема "Динамо" — игроки"

"Тренер "Динамо" Олексій Михайличенко на десять років старший за cвого колегу з "Дніпра-1" Дмитра Михайленка.

Обидва свого часу грали за "Динамо" на позиції центрального півзахисника.

Різниця лише в тому, що Олексій потрапив до основного складу лише у 24 роки.

А Дмитро у такому ж віці встиг це місце втратити.

Тепер вони тренери, яких журналісти та уболівальники гойдають згори донизу в залежності від результату.

Михайличенко за півроку встиг побути "надією", "розчаруванням", знову "надією" і знову "розчаруванням".

Те ж саме відбулося і з Михайленком, лише тепер його черга бути "надією".

У нас нею стає кожен тренер після перемоги його команди над "Динамо".

Гадаю, що після гри між "Дніпром" та "Динамо" слід говорити і думати зовсім про інше — про вкрай низький рівень футболістів обох команд.

Ми можемо скільки завгодно робити із них зірок, тим більше, що вони і справді чи не найкращі у нашому чемпіонаті.

А потім дивуватися, чому ці зірки не можуть обіграти цілком посередніх суперників у Лізі Європи.

Тому що в Європі таких як вони сотні! Доведено життям — жоден український футболіст, крім Шевченка, не став зіркою, граючи за кордоном.

Залишаючи Україну в "зірковому" статусі, вони або швидко сідають на лаву запасних, або йдуть у слабші команди, або повертаються назад.

Гра між "Дніпром" та "Динамо" була суцільним набором помилок з обох сторін.

Пощастило "Дніпру".

Але це не значить, що ця команда краща за "Динамо".

Інакше вона не борсалася би у нижній частині таблиці.

Таких команд, як "Дніпро", складених із гравців, що колись не підійшли "Динамо" та "Шахтарю" та третьосортних іноземців у нас можна створити скільки завгодно.

Аби було бажання і гроші.

А далі що? Так, ці хлопці вискочать із трусів, прагнучи довести, що вони не гірші за тих, хто підійшов.

А що далі? Майстерності ж нема! Інакше за нашими футболістами черга би стояла, а на трибунах було би не проштовхнутись від агентів із "Ліверпуля", "Баварії", "Ювентуса".

За "Динамо" нині грають найкращі із ще гірших.

І причина невдач саме у цьому, а не в майстерності тренерів.

Хто винен, що у розпорядженні тренера юнаків загребського "Динамо" Ігоря Йовичевича утричі більше талановитих гравців, ніж у його київського колеги Ігоря Костюка? А у Костюка, поміж іншим, практично юнацька збірна України! Олексій Михайличенко заслужив на критику, це очевидно, але він працює із тими, хто у нього є! Згадайте, з якими гравцями Сергій Ребров виводив "Динамо" із групи Ліги чемпіонів.

І подивіться чого досяг той самий Ребров у "Ференцвароші"! Того ж самого, що Михайличенко в "Динамо"!.

Тому мені нецікаво сперечатись щодо матчу "Дніпро" — "Динамо".

Хоча вилучення головного атакувального півзахисника гостей вже на п’ятій хвилині підштовхує до певних думок.

Так, VAR показав, що Буяльський грубо порушив правила.

Але ж так у нас грають усі! Якби так само прискіпливо розглядали дії того ж Степаненка із "Шахтаря", то він би жодного матчу не дограв! Я не буду натякати на те, що вилучення зламало гру "Динамо", київська команда має обігрувати "Дніпро" і вдесятьох.

Я про інше! Про те, що ймовірне впровадження VAR у всіх матчах призведе до непередбачуваних наслідків.

Бо спосіб боротьби за м’яч усіх (!!!) українських футболістів є потенційним вилученням! І вони не винні! Вони не вміють грати інакше! Бо у нас так грати вчать із дитинства! І тому VAR у наших умовах буде лише способом прибрати з поля того чи іншого гравця у потрібний момент!.

Повернемося до хорватів.

Чи відомо вам, що у футбольному чемпіонаті Хорватії, яка має в десять разів менше населення, ніж Україна, грає у десять разів більше команд, ніж у нас? Так, більшість цих команд представляють маленькі містечка і навіть села.

Зате у цих командах грають тисячі футболістів, які формують шалений експортний потенціал країни і роблять її національну команду однією із найсильніших у світі.

У нас же за сільські команди Ковалівки, Петрового, Винників грають не місцеві пацани, а ті ж самі списані із "Динамо" та "Шахтаря" футболісти.

Коротше, у Хорватії футбол зростає знизу догори, а у нас навпаки!.

Можна, звісно, продовжувати витрачати гроші на VAR, що робить федерація, та на безплатних африканців та бразильців, що роблять власники українських футбольних команд.

І не думати про те, що футбол у нас вже практично знищений.

Можна критикувати Попова, Шабанова, Миколенка, Шепелєва, Сидорчука, Русина, Буяльського та інших та дорікати їхньому тренеру Михайличенку.

Але де альтернатива? Нападника Супрягу з партнерами та тренера Михайленка не пропонувати.

Бо вони такі ж самі.

Просто їм цього разу пощастило", — подчеркнул Несенюк.