Помер російський письменник Едуард Лимонов – персона нон-ґрата в Україні

Про смерть Лимонова повідомили його родичі ЗМІ, пише Новая газета.

Його екстерно шпиталізували через онкологічну хворобу.

Лимонову було 77 років.

Біографія Лимонова.

Народився у 1943 році в Дзержинську Нижньогородської області Росії в сім'ї працівника МВС і домогосподарки.

У дитинстві переїхав до Харкова, де закінчив школу.

У 1967-ому переїхав до Москви де почав писати оповідання.

Входив до так званого літературного андерграунду Москви, друкував вірші у СРСР і за кордоном.

Згодом виїхав до США.

Перебуваючи у капіталістичній країні, він почав активно її критикувати у книжках і віршах.

Через це його перестали друкувати.

Після розпаду СРСР у 1991 році Лимонов повернувся в Росію.

Брав участь в діяльності праворадикальних партій та об'єднань Росії, вступив до партії Жиріновського ЛДПР.

Залишався на чолі партії до 1993 року, коли познайомився з правим політиком Олександром Дугіним і був проголошений лідером Національно-більшовицького фронту.

Вони виступали за союз націоналістів і комуністів.

Лимонов у цьому контексті відомий імперськими висловами та шовінізмом.

Так, він називав поганими народами чеченців, хорватів, латишів, чехів, інгушів та словаків.

Захар Прилєпін і Едуард Лимонов / Фото politnavigator.

Вислови про Україну.

Попри те, що деяку частину свого життя він провів в Україні, Лимонов характеризовував Україну, не добираючи висловів.

Українську державність він вважав "неприродною", а націю – вигаданою.

У 1999 році згідно з постановою СБУ його було проголошено персоною нон-ґрата у зв’язку з закликами до порушення територіальної цілісності України.

На День Незалежності України 24 серпня 1999 року Лимонов разом із п'ятнадцятьма членами партії ввірвався до матроського клубу Чорноморського флоту РФ у Севастополі.

Там вони закликали до перегляду статусу цього міста та передачі його Росії.

У результаті за допомоги міліції блокаду клубу було знято, члени партії отримали по 15 діб адміністративного арешту.

Це призвело до депортації Лимонова та проголошення його персоною нон-ґрата.

Дивіться вислови Лимонова про "криваве майбутнє" України.

У червні 2003 році Лимонова було депортовано вдруге при спробі в’їхати в Україну відвідати хворого батька й заборонено приїздити аж до 2008 року.