Der Spiegel: внутрішній хаос заважає ОБСЄ займатися проблемою війни в Україні

В конфлікті між Вірменією й Азербайджаном нещодавно спалахнули нові сутички неподалік кордону, після яких залишилися мертві й поранені.

Війна на Сході України продовжуються, попри всі спроби добитися стабільного припинення вогню.

Тим часом, користуючись кризою, яку спричинив коронавірус, уряди скорочують свободу ЗМІ.

"Три виклики для миру й демократії.

Три завдання, з якими ОБСЄ має справу", - пише Der Spiegel.

Видання нагадує, що організація з'явилася після Конференції з безпеки й співпраці в Європі в часи Холодної війни.

Це єдиний форум з питань політики безпеки, в якому представлені всі країни Європи, пострадянські країни, США і Канада.

ОБСЄ став платформою діалогу й "вартовим верховенства закону й демократичних стандартів".

Але в часи, коли геополітична ситуація все більше наповнена недовірою й односторонніми діями країн, здається особливою невдачею, що організація й сама переживає кризу.

Деякі експерти називають її найгіршою з моменту заснування ОБСЄ.

Останніми днями організація страждала від кадрових проблем.

Попередній генеральний секретар ОБСЄ швейцарський дипломат Томас Гремінгер втратив свою посаду.

Це ж сталося і з французом Арлемом Дезіром, який донедавна був представником організації зі свободи ЗМІ.

Без керівництва лишилося Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), яке зазвичай відправляло спостерігачів на вибори.

Донедавна відомство очолювала екс-міністр закордонних справ Ісландії Інгібьорг Солрун Гисладоттір.

Італієць Ламберто Заньєр, який був головою Вищої комісії з питань національних мерншин, теж полишив цю посаду.

"Поляризація, яка змінювала ОБСЄ роками, нещодавно стала ще більш інтенсивною", - сказав Гремінгер журналістам Der Spiegel.

На його думку, криза лідерства в ОБСЄ - це симптом більш масштабної геополітичної напруги.

На початку ланцюга подій, який привів до поточного вакууму на верхівці організації, було відомство Дезіра і дипломатична нота, яку отримала Албанія в середині червня.

Тірана зараз головує в ОБСЄ.

Відправником було міністерство закордонних справ Азербайджану.

В ноті була скарга на "вибіркову критику" Дезіра щодо стану ЗМІ в країні.

Разом з Таджикістаном Азербайджан заблокував зазвичай широкий мандат французького дипломата.

Також Таджикістан допоміг Туреччині не допустити продовження роботи Гисладоттір на чолі БДІПЛ.

Блокування цих двох посад в ОБСЄ вплинули на інші позиції.

Франція, Ісландія, Канада і Норвегія хотіли затверджувати кандидатів пакетом одразу на всі чотири позиції.

Крім того вони відмовилися переобирати Гремінгера і Заньєра.

Сам Гремінгер сказав Der Shiegel, що розуміє позицію щодо продовження мандату або всіх чотирьох керівників ОБСЄ, або жодного з них.

Але він не розуміє, чому такі країни, як Франція, настільки політично пасивні щодо Азербайджану.

Дипломатичне потрясіння, яке призвело до появи вакууму в керівництві ОБСЄ, відповідає загальній ситуації в організації.

Вже досить довго їй притаманні непримиренні розбіжності в поглядах й відсутність бажання працювати разом.

Напруша між Москвою і Вашингтоном впливає на роботу й атмосферу в ОБСЄ.

А після того, як Росія анексувала Крим і розв'язала війну на Сході України, в організації запанувала відсутність довіри й взаємні звинувачення.

"Дуже поляризована динаміка в ОБСЄ була відчутна на щотижневих зустрічах Постійної ради з питань України, але не тільки там", - сказав Гремінгер.

В грудні цього року в Тірані пройде засідання Ради міністрів ОБСЄ, на якій мають бути призначені кандидати на всі чотири керівні посади в організації.

Але впевненості в тому, що це відбудеться, немає.

В ОБСЄ діє принцип консенсусу: будь-яка з 57 країн-учасниць може заблокувати призначення кандидата на кожну посаду.