Закупівлі COVID-19 та обшуки силовиків: хто і як витрачає бюджетні кошти

Медичні закупівлі для шпиталів, які лікують хворих на коронавірус, проводять із численними порушеннями.

Йдеться про мільйонні збитки, звітують антикорупційні громадські організації.

Публічних торгів чиновники у регіонах не проводять, бо цього не вимагає закон, тому подекуди товари купують у своїх родичів чи друзів та ще й за завищеними цінами.

У кількох областях силовики вже провели обшуки.

Для того, щоб розібратися в ситуації краще журналісти звернулися до Тетяни Руденко, юристки, регіональної координаторки "Dozorro".

Вона моніторить медичні закупівлі для шпиталів, де приймають хворих на коронавірус, у трьох регіонах – Одещині, Львівщині та Києві.

І порушень виявила чимало.

"Ми маємо вже понад 50 тисяч закупівель, які проведені як COVID-19.

Маємо вже понад 6 мільярдів гривень, які витрачені на ці закупівлі.

Постачальники, які пропонують товари у регіонах - йдуть за завищеними цінами, ніж це могло відбутися за конкурентної процедури закупівель.

Тобто якби була конкуренція, був аукціон і постачальники торгувалися поміж собою", – розповідає Тетяна Руденко.

Так, за даними проєкту "Dozorro", кожна четверта закупівля в столиці проходить з порушеннями.

А от на Закарпатті силовики прийшли з обшуками до тамтешньої облдержадміністрації.

Речниця прокуратури Закарпаття Антоніна Хижняк зазначила, що закупівлі проводилися в одного учасника: тобто наперед визначену фірму.

У підсумку, за засоби індивідуального захисту переплатили, завдавши збитків області на 30 мільйонів гривень.

Крім того, в прокуратурі стверджують, що ці засоби захисту – неякісні.

"На той момент відбувалися закупівлі за участю тендерного комітету і підписували ці договори представники департаменту.

Таємниця слідства, лише з дозволу процесуального керівника можна коментувати цю справу", - коментує цю справу заступник очільника Закарпатської облдержадміністрації Олег Коцюба.

Сама процедура закупівель була спрощена Кабміном ще на початку пандемії.

Таке рішення урядовців тоді схвалили, наприклад, міжнародні антикорупційні організації.

Отож, закупівлю можна проводити без відкритих торгів.

Однак укладений договір публікувати обов'язково.

Верховна Рада викреслила коронавірусні закупівлі з переліку публічних торгів.

Усе для того, аби лікарні отримали необхідні засоби захисту та медикаменти.

Нечуваний ажіотаж на ринку поєднався з корупційними ризиками.

Як наслідок – ціни на товари у регіонах дуже різні.

Так, наприклад, якщо на Київщині ціни на апарати штучної вентиляції легень складають від семисот тисяч до півтора мільйонів, то на Одещині ціна на них стартує від 1 мільйона.

Разом із спрощеною процедурою закупівлі, уряд опублікував вичерпний перелік товарів, які потрапили до так званого "коронавірусоного ґатунку".

Однак у регіонах порушують і це правило.

Гроші без конкурентних торгів витрачають на ремонти, вікна, двері чи холодильники.

Голова експертної організації State.

Watch Гліб Канєвський вважає, що силовики шукають завищені ціни і відкривають такі кримінальні справи для того, щоб набивати собі статистику.

А от Тетяна Руденко відзначає: "Уряд звітує, що лікарні першої хвилі забезпечені десь приблизно на 2-3 місяці товарами необхідними.

Тобто у них є запас для боротьби з коронавірусною хворобою.

Необхідні дії держави щодо врегулювання закупівель і переведення їх у більш конкурентний вид".

Та забезпечення лікарень здебільшого не заслуга Кабінету Міністрів.

Позаяк уряд програму закупівель провалив.

З трьох мільярдів гривень, які одержало Мінохорони здоров’я, витратили близько чверті.

Саме тому більшість закупівель для лікарень провела місцева влада.

Змінити процедуру торгів і зробити їх конкурентними та прозорими урядовці поки не планують.

Сергій Барбу, Олексій Тищенко, 5 канал.