Помер кардинал Мар’ян Яворський

Вчора, 5 вересня, на 94 році життя помер кардинал-пресвітер Мар’ян Яворський – Єпископ-сеньйор Львівської Архідієцезії Римсько-католицької Церкви.

44 Архієпископ-Митрополит Львівський латинського обряду і перший кардинал серед латинських Львівських Архієпископів, який співпрацював із трьома понтифіками: св.

Йоаном Павлом ІІ, Бенедиктом XVI та Франциском.

Про це повідомляє сайт РКЦ у Львові.

"Молімося про вічне життя для нашого пастиря! Інформація про похорон буде згодом", - йдеться у повідомленні.

Біографічна довідка:.

Кардинал Пресвітер Мар’ян Яворський – Єпископ-сеньйор Львівської Архідієцезії Римсько-католицької Церкви.

Титулярний Кардинал храму св.

Сікста у Римі.

44 Архієпископ-Митрополит Львівський латинського обряду і перший кардинал серед латинських Львівських Архієпископів.

Дитинство і молодість.

21.08.1926 – народився у Львові в сім’ї Вікентія Яворського та Станіслави Ластовецької.

Таїнство хрещення прийняв у храмі св.

Антонія Падуанського у Львові та отримав ім’я Мар’ян Франциск.

1945 – після закінчення середньої школи вступив до Львівської Вищої Духовної Семінарії, яку закінчив у Кальварії Зебжидовській (Польща).

25.06.1950 – священицьке свячення уділяє Архієпископ Львівський Євгеній Базяк у Кальварії Зебжидовській; приміційна св.

Меса в храмі св.

Климента в Завої.

1950-1952 – вікарій парафії Башня Дольна, неподалік Любачева.

1952 – доктор теології, Краківський Ягеллонський Університет; дисертація на тему: „Розвиток поглядів Йосифа Гайзера на принцип причинності.

Критичне дослідження”.

1952-1954 – вікарій парафії Поронін.

1954-1965 – навчається у Любліні та Варшаві.

1955 – доктор філософії, Люблінський Католицький Університет; дисертація на тему: „Аристотелівська і томістична теорія дійової причини на фоні поняття буття”.

1956-1958 – капелан Архієпископа Євгенія Базяка; викладає в кількох дієцезіальних та чернечих семінаріях.

1961-1967 – викладач факультету Християнської Філософії Люблінського Католицького Університету.

1965 – габілітація з філософії релігії в Академії Католицької Теології у Варшаві на основі наукових досягнень та праці на тему: „Релігійне пізнання Бога у Романо Гуардіні”.

1967 – під час нещасного випадку на залізниці неподалік Дзялдова втрачає ліву долоню.

1970-1984 – секретар Наукової Ради Єпископату Польщі; зробив свій вклад в оновлення та організацію теологічних факультетів у всій Польщі, а також домагався їхнього визнання державною владою.

1974 – греміальний канонік архікатедральної капітули в Любачеві.

1974-1982 – декан Папського Теологічного факультету у Кракові; призначений професором надзвичайним, а згодом звичайним.

14.12.1976 – почесний прелат Папи Павла VІ.

1982-1988 – перший ректор новоствореної Йоаном Павлом ІІ Папської Теологічної Академії у Кракові.

21.05.1984-16.01.1991 – титулярний єпископ Ламбезіс (римська провінція Нумідія, зараз – Алжир) та Апостольський Адміністратор польської частини Львівської Архідієцезії з резиденцією у Любачеві.

23.06.1984 – єпископське свячення у Вавельському Кафедральному Соборі уділив кардинал Францішек Махарський, Архієпископ Краківський, разом з Архієпископом-Митрополитом Вроцлавським Генріком Гульбіновічем та Єпископом Єжи Аблєвічем з Тарнова.

1985 – Почесний доктор Рурського Університету у Бохумі (Німеччина).

1987 – член Папської Ради з питань семінарій та католицьких університетів.

16.01.1991 – призначений Йоаном Павлом ІІ Архієпископом-Митрополитом Львівським латинського обряду; займається новоствореною Львівською Духовною Семінарією, налагодженням інфраструктури католицьких храмів; провів синод Львівської Архідієцезії та Луцької дієцезії, метою якого було відродження релігійного життя в дусі ІІ Ватиканського Собору.

18.05.1991 – введення на престол у Львівській Митрополичій Базиліці, де вперше після ІІ світової війни Архієпископ висвячує двох священиків (Йосипа Михайлівського і Андрія Бучинського) та одного диякона (Андрія Заячківського).

28.11-14.12.1991 – участь у І Спеціальній Асамблеї Синоду Єпископів присвяченій Європі, Ватикан.

28.02.1992-05.11.2008 – очолює Конференцію Римсько-католицького Єпископату України.

29.02.1992 – отримує митрополичий паллій з рук Апостольського Нунція в СРСР Архієпископа Франческа Коласуоно у Львівському Кафедральному Соборі.

2-29.10.1994 – участь у ІX Черговій Асамблеї Синоду Єпископів, Ватикан.

1996 – член Римської Конгрегації з питань католицького виховання.

1996 – отримує медаль Bene Merenti Папської Теологічної Академії у Кракові.

1996 – почесний громадянин Любачева.

1996-1998 – Апостольський Адміністратор Луцької дієцезії.

1996-2008 – ректор Вищої Духовної Семінарії Львівської Архідієцезії.

1998 – член Президії Папської Ради з питань родини.

1-23.10.1999 – участь у ІІ Спеціальній Асамблеї Синоду єпископів присвяченій Європі, Ватикан.

21.02.1998 – номінований на консисторії кардиналом in pectore (в серці) Святішого Отця.

21.02.2001 – оголошений кардиналом-пресвітером з титулярним храмом св.

Сікста у Римі.

3.03.2001 – урочисте введення на престол Кардинала Мар’яна Яворського Митрополита Львівського у Кафедральному Соборі Львова.

30.09-27.10.2001 – участь у X Черговій Асамблеї Синоду єпископів, Ватикан.

23.10.2001 – Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України Б.

Олексієнко нагороджує медаллю за „За сумлінну службу в прикордонних військах України”.

27.12.2001 – похвальна грамота від президента України Леоніда Кучми: „Висловлюю Вам, Ваша еміненціє, щиру вдячність за сумлінну працю, значний особистий внесок у духовний розвиток Української держави”.

28.05.2002 – нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.

28.05.2002 – Почесний доктор Університету Кардинала Вишинського у Варшаві.

2005 – перебуваючи разом з Йоаном Павлом ІІ в останні дні його життя, уділив йому Таїнства єлеопомазання; участь у конклаві під час вибору нового Папи Бенедикта XVI.

8.06.2006 – Почесний доктор Папської Теологічної Академії в Кракові.

19.08.2006 – Президент України Віктор Ющенко підписав декрет про нагородження кардинала Мар’яна Яворського орденом Ярослава Мудрого IV ступеню з нагоди 80-річчя та за значний особистий вклад в утвердження духовних ідеалів, за благодійну діяльність та пошук взаєморозуміння, а також за багаторічне богословське служіння.

10.10.2006 – Почесний доктор Папського Теологічного факультету у Вроцлаві за значний вклад у появу та розвиток польської феноменології, а також за виявлення ролі sacrum у творенні людського простору сенсу; за турботу про просування кадрів і навчання студентів та присвоєння академічного статусу теологічним навчальним закладам в Польщі; за вклад у відродження релігійного життя на сході та у діло примирення і співпраці українського і польського народів; як представникові священиків Львівської Архідієцезії, які у повоєнний час створювали церковні структури на заході Польщі, зокрема у Вроцлавській дієцезії.

2006 – почесний громадянин Кракова.

21.02.2008 – нагороджений Командорським Хрестом з Зіркою Ордеру Відродження Польщі за видатні досягнення у теологічній та викладацькій діяльності, а також за душпастирське служіння Львівській Церкві (постанова Президента Польщі Леха Качинського від 17.09.2007).

21.10.2008 – Папа Римський Бенедикт XVI приймає відставку кардинала Мар’яна Яворського Архієпископа-Митрополита Львівського.

22.11.2008 – урочисто передає владу у Архідієцезії своєму наступнику Архієпископу-Коад’ютору Мечиславові Мокшицькому.

2008 – Єпископ-сеньйор, резидент Краківської Архідієцезії.

2009 – нагороджений медаллю Bene Merenti Польського Теологічного Товариства.

05.09.2020 р.

- відійшов до Отця Небесного по вічну нагороду.