Українська наука стала заручницею людей глибокого пенсійного віку
Українська наука стала заручницею людей глибокого пенсійного віку

Українська наука стала заручницею людей глибокого пенсійного віку

Потрібно, щоб молоді вчені бачили перспективу в науці, а не тільки глибоких пенсіонерів, які живуть вчорашнім днем, заявив професор КНЕУ ім.

Гетьмана Богдан Данилишин.

Повідомляю, що я зняв свою кандидатуру з виборів Президента НАН України.

Всіма силами старався привернути увагу до проблем науки.

Але політиків більше цікавлять місцеві вибори, дилетантів - догана Рожкової і Ко, а реально проблеми подальшого розвитку науки в Україні фактично нікого.

Наука стала заложницею людей глибокого пенсійного віку (Середній вік усіх наукових співробітників Академії 2019 року складав 53,9 року.

Серед них середній вік академіків НАН України — 77,1; членів-кореспондентів — 71,4; докторів — 64,9; кандидатів наук — 51,1; керівників наукових установ — 67,6; заступників керівників наукових установ — 60,8; учених секретарів — 50,7; завідувачів відділів — 63,3; головних наукових співробітників — 73,6; провідних наукових співробітників — 65,2; старших наукових співробітників — 55,1; наукових співробітників — 48,3; молодших наукових співробітників — 42,0; інженерів та інших — 53,8 року).

Як бачимо – одна «молодь».

Крім того НАН України стала заложницею свого майна і землі, які вже десятки років експлуатуються в своїх інтересах комерційними структурами і чиновниками.

Не в інтересах як держави так і Академії (див.

Останній звіт Аудиторської палати України).

Спостерігається масовий виїзд молодих вчених за межі країни.

В свій час покійний нині Борис Патон став Президентом Академії в 42 роки і пробув на цьому посту до майже 102!.

Більше півстоліття.

Мене обирали академіком в 44, зараз мені 55.

За десять років жодного молодшого академіка за 55 не обрано.

На посаду Президента подалися люди 69+.

Фактично радянської формації і (за виключенням академіка С.

Комісаренка), відомі тільки в Україні, дехто навіть з хитким станом здоровя.

Кого б не обрали Президентом НАНУ - Президіальна бюрократична машина буде старатися зберегти брежнєвсько - радянські догми розвитку науки і своє власне місце під сонцем! Це явно шлях в нікуди.

Хочу помилятися.

Потрібне оновлення.

Прагну щоб молоді вчені бачили перспективу в науці, а не тільки глибоких пенсіонерів, які живуть вчорашнім днем! Є і прогресивні вчені, за них треба боротися!.

Скажуть, що я займаюся дискримінацією людей за віковим принципом! Якраз дискримінують молодь, людей до 50!.

Буду робити все для розвитку української науки і викорінювати з совєтщину в НАНУ.

Буду надіятися що найближчі 5 років змінять стан справ.

Академія одержує не мало не багато, а більше 5 млрд грн з Державного бюджету України, а що одержує Держава? Скільки коштів витрачається власне на наукові дослідження, а не на підтримку руїн кінця 70-80 років? Є над чим працювати, в тому числі і над перспективними науковими розробками і збільшенням фінансування на них! І не тільки з Бюджету Держави.

Надіюсь, що членами Президії НАНУ стануть люди до 50 років, молоді, переспективні з яких можливо і стане хтось майбутнім Президентом Академії, здатним подолати весь цей застій .

Источник материала
loader
loader