Українськi обряди та звичаї у листiвках з колекцiї художнього музею Чернівців

Споконвіку зима на Україні славилася найдовшим циклом календарно-церковних свят, очікування яких завжди супроводжувалося особливою магією та передчуттям дива. Безумовно, не минали зимові святкування без різноманітних звичаїв та веселих чудернацьких забав. Особливого поширення набули у наших предків «святочні ворожіння». Святками в давнину називалися два тижні від Різдва до Водохреща. Вважалося, що в цей період ніщо не завадить зазирнути долі в обличчя. Про це йдеться у дописі молодшого наукового співробітника ЧХМ Ольги Агрігоровій на Facebook-сторінці Чернівецького обласного художнього музею.

Протягом століть колоритні українські звичаї та обряди нерідко ставали чудовим підґрунтям для творчості, адже чимало митців зверталися до цієї теми. І одним з них став видатний український художник Микола Пимоненко. Гучним успіхом увінчався його твір «Святочне ворожіння» (Державний російський музей, Санкт-Петербург, 1888р.)

Серед численної колекції листівок з фондів ЧХМ зустрічаються два цікаві екземпляри з репродукцією відомої живописної композиції. Обидві художні листівки датуються початком ХХ століття. Місцем виготовлення однієї з листівок вказано Берлін. Зображення на листівці подано дещо узагальнено. Походження іншої поштівки остаточно не встановлено. Проте на ній досить виразно передається сюжет оригіналу. Композиційно все напрочуд органічно та живо відтворено, і одразу ніби поринаєш в те таїнство ворожіння (на воскові), де наче чутно тихий сміх двох святково вбраних молодих дівчат, що здивовано вдивляються в химерні тіні та контури на стіні, прагнучи відгадати свою долю. Мерехтливе полум’я свічки, мінливе світло на ніжних дівочих обличчях, теплі сутінки хати і синя ніч за вікном створюють неповторну казкову атмосферу.