Чим лютіше влада захищає українську мову, тим більше шкоди їй завдає

Чим лютіше влада захищає українську мову, тим більше шкоди їй завдає

Оригінал у Telegram-каналі Максима Могильницького

Поділяючи загальне обурення книжковими заборонами від Держтелерадіо, я все ж не розумію, чому всі так здивовані. І почалося все це не сьогодні, і масштаби заборон вже такі, що час би помітити.

Нагадаю, що в 2019 році Україна запровадила санкції щодо дев'яти російських видавництв, серед яких такі гіганти, як "ЕКСМО" й "АСТ". Так українського читача відрізали від сімнадцяти тисяч найменувань і половини від усього обсягу книг, які ввозяться із Росії.

А ще санкціями накрили великі російські інтернет-магазини "Озон", "Літрес" і "Лабіринт". Щоб ми з вами не тільки читати, але і вихід новинок відстежувати не могли.

Паралельно Держтелерадіо вигадувало нові критерії для заборони і шерстило літературу в пошуках хоч якої-небудь крамоли. Щоб хоч як-небудь виправдати сам факт свого жалюгідного існування, за п'ять років заборонили майже триста творів.

А вже шістнадцятого липня 2021-го набудуть чинності нові обмеження, передбачені 26-ю статтею закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Видавництва зобов'яжуть друкувати не менше 50% найменувань книг українською мовою. І не менше половини книг на полицях книжкових магазинів теж будуть українською. Клієнт незадоволений? Не купує? Боїтеся розоритися? То це ваші проблеми! Воно розпорядилося, а ви крутіться.

А тепер книжкові магазини, які обіцяли торгувати виключно україномовною літературою, раптом закректали і тихесенько здали назад. Тому що напускний патріотизм незмінно закінчується там, де починаються фінансові проблеми.

А навіщо все це потрібно? Невже хотіли силою змусити людей полюбити українську мову? Адже громадяни з любові читають, а на силування нема милування.

Українське чтиво любити не змусили, громадськість розлютили, гроші і клієнтів розгубили. По-моєму, це успіх. І де ж тепер російськомовний читач? Або шукає потрібні книги на "піратських" ресурсах, або вишукує можливості купити їх у Росії.

Дивовижні люди! Чим лютіше вони захищають українську мову, тим більше шкоди їй завдають. Таких лютих ворогів, як українські чиновники, наша мова ще не знала.

Максим Могильницький

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].