Актор єдиного художнього фільму про Лесю Українку душив себе шарфом під простирадлом

25 лютого виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки. До ювілею письменниці розповідаємо про найцікавіший її слід в українському кіно.Драма "Іду до тебе" - перший і на сьогодні єдиний ігровий фільм про Лесю Українку. 1971 року зняв режисер Микола Мащенко на кіностудії Довженка. Сценаристом був Іван Драч. В основу сюжету поклав історію стосунків Лариси Косач і білоруського соціаліста, члена київського "Союзу боротьби за визволення робітничого класу" Сергія Мержинського.Вперше зустрілися в Ялті 1897-го. Знайомство не заохочувала мати письменниці Олена Пчілка. На початку 1901-го Лариса Косач приїздить до Мінська для догляду за смертельно хворим на сухоти Мержинським. Він помер 15 лютого. Тієї ночі Леся Українка писала поему "Одержима", яку згодом Оксана Забужко назвала "суто екзистенціалістським бунтом проти смерті".За словами Івана Драча, це "майже документальна кіноісторія, відтворена за віршами і листами, поемами й оповіданнями Лесі Українки, за спогадами про неї та про її сучасників". Фільм планувався до 100-річчю з дня народження мисткині. Проте вийшов улітку 1972-го."Спершу за постановку стрічки взявся режисер Роллан Сергієнко - учень Олександра Довженка, із знаменитого вдіківського курсу, - пише кінознавець Сергій Тримбач у книжці "Кіно народжене Україною". - Одначе його брутально відсторонили від роботи - були побоювання, що надто занурюється у біблійні сюжети. Марксист Мержинський мав пом'якшити релігійний зміст сцен з "Одержимою", одначе Сергієнко не захотів іти на поступки.Наступним режисером був призначений куди досвідченіший Юрій Лисенко. Однак, вочевидь, неточно обрав актрису на головну роль - балерина Київського театру Елеонора Стебляк "не тягнула".Зрештою, голова ювілейного комітету Олесь Гончар звернувся до Миколи Мащенка з проханням взятися за постановку. Якраз у Києві гастролював московський Театр на Таганці. Режисер запросив актрису театру Аллу Демидову на роль Лесі Українки - і цей вибір виявився напрочуд вдалим". За словами Тримбача, проблема полягала у тому, що перші два режисери витратили половину бюджету картини."Та "мінуси" ситуації, що склалась, Мащенко обернув на "плюси". Стрічку знято переважно на крупних і середніх планах, що істотно здешевило вартість її виробництва".Це був дебют у кіно оператора Олександра Ітигілова."Ризик його запрошення повністю справдився. Камера майже бездоганна у фіксації найтонших порухів душі героїв. У відтворенні - спалахами, імпульсивно народженими образними композиціями - атмосфери, насиченої духовною енергетикою".Тримбач також високо оцінює акторські роботи у фільмі."Алла Демидова виявилася актрисою напрочуд тонкої, акварельної техніки проживання на екрані. Гідним партнером був і київський актор Микола Олялін (зіграв Мержинського. - Gazeta.ua), до того більше відомий ролями епічного плану". Леся Українка – символічна постать. Про це кінознавець зазначає у передмові до збірки сценаріїв і кіноповістей Івана Драча "Криниця для спраглих"."Вона змогла заповнити порожнечу національного космосу, національної історії словом і жестом, що виявили в собі твердість криці та непоступливого морального закону. В "Іду до Тебе" Леся Українка, та, що "єдиний мужчина" на всю Соборну Україну, зринає з чорно-білої екранної графіки. Між її словом і поведінкою – ні найменшого проміжку, і це є ідеальна творча і громадська позиція. Не тільки для Драча – для всього покоління", - додає Тримбач.Усього про Лесю Українку зняли близько восьми стрічок. Усі інші - документальні. "Історія була дивовижна, писати можна безкінечно, - говорить режисер Олег Фіалко. Працював асистентом спочатку у Юрія Лисенка, потім у Миколи Мащенка. - Між іншим, згідно з існуючими дикими правилами, Ітигілов не мав права знімати самостійно - через трійку у ВДІКу. У нього був конфлікт. Йому фактично поставили хрест на професії. Але талант, як вода в криниці, проривається, як би його не ховали. Ми товаришували тісно, він зняв мені курсову роботу. Я його звів з Мащенко.З Аллою Демидовою було багато чого: і дистанція, і конфлікти, і навіть обіцянки на майбутнє. Микола Олялін сам прийшов і заявив: "У мене є вільних 18 днів. Беріть, не пожалкуєте". Потім в кадрі душив себе шарфом під простирадлом, щоби бути натуралістично достовірним під час зйомок приступу. Алла спитала у Мащенка: "Ви знімаєте фільм про мене чи про Оляліна?" Він відповів:" Про Лесю! А чому Ви хитаєтесь?" "Тому що вітер сильний". Мащенко закричав: "Приготувались до зйомок! Вітер стихає! Мотор!"