Падіння ВВП у 2020 році стало наслідком низької інвестиційної активності — Мінекономіки

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Зазначимо, що падіння ВВП у І кварталі становило 1,2% порівняно з переднім звітом Держстату мінус 1,3%, у ІІ кварталі — мінус 11,2% порівняно з мінус 11,4% відповідно, у ІІІ кварталі — мінус 3,5% (рівень переднього звіту Держстату), у ІV кварталі — мінус 0,5% порівняно з мінус 0,7% відповідно.

«Уточнені звітні поквартальні показники за 2020 рік свідчать, що Україна гідно витримала виклики пандемії Covid-19, пройшла пік падіння та перейшла до поступового налагодження виробничої діяльності й пристосування бізнесу до змін умов як в середині країни, так і поза її межами. На 2021 рік ми зберігаємо прогноз росту економіки України у 2021 році на 4,6% ВВП», — повідомив Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Крім того, підтримкою економіки виступав внутрішній споживчий попит. Так, споживчі витрати за підсумком року зросли на 1,6% в умовах підвищення мінімальної (з 1 вересня 2020 року до 5 тис. грн) та, відповідно, середньомісячної заробітної плати, зростання якої за підсумком року становило 7,4%.

«Важливу роль у цілому зіграла підтримка з боку держави, зокрема пріоритетність розподілу бюджетних коштів на забезпечення медичних потреб та відбудову транспортної і соціальної інфраструктури, а також на підтримку населення та бізнесу з метою стимулювання попиту», — додав міністр.

Звернемо увагу, що падіння ВВП в основному сформували:

• низька інвестиційна активність в реальному секторі економіки через понесені бізнесом втрати. Так, найглибше падіння з основних складових ВВП спостерігалось з боку інвестиційного попиту;
• негативні результати зовнішньоекономічної діяльності через відносно низький зовнішній попит та світові протекціоністські тренди, що не дозволило вітчизняним виробникам наприкінці року скористатися певним відновленням зростання світових цін на товарних ринках. Так, падіння експорту товарів та послуг за підсумком року становило 5,6% при більших темпах падіння імпорту — на 9,6%.

«У галузевому розрізі найвідчутнішого удару від впливу карантинних обмежень зазнали переважно сфера послуг. Зокрема, сфера організації харчування за обсягом скоротилося на 28,5%. Сфера транспорту — на 16,4%», — підкреслюють у Мінекономіки.

Значно менших втрат зазнали галузі, що переважно орієнтовані на внутрішній ринок та ті, що змогли швидко адаптувати свою діяльність до нових умов, застосовуючи цифрові технології в умовах дистанціювання. Прикладом є фармацевтичне та хімічне виробництво, ІТ-сектор, фінансова сфера та, звичайно ж, сфера охорони здоров’я.

«Збільшити обсяг виробництва змогли також такі сфери, як: будівництво (+5,2%), оптова та роздрібна торгівля (+4,9%) та інформація і комунікація (+2,3%)», — підсумували у міністерстві.

Нагадаємо, за програмою «Доступні кредити 5−7-9%» видано майже 27 млрд гривень.