Календар православних свят на травень-2021: Великдень триватиме 40 днів

Травень 2021 розпочався святом Великодня (з 1 на 2 травня). Великдень триватиме 40 днів - до Вознесіння Господня (10 червня). Усі ці дні християни вітаються у храмах словами:  “Христос Воскрес” - “Воістину воскрес!”

Після Великодня кожна неділя - святкова.

Православні священики на богослужіннях вдягнуті у червоне вбрання - символ крові Христової, що пролилася на хресті за кожну людину на землі.

Удома віряни читають особливі молитви - Пасхальні часи.

3-10 травня - Світла седмиця - назва першого тижня після Великодня. Світла седмиця - торжество великої радості Воскресіння Христового. Це подяка про звершення рятівної місії Ісуса Христа щодо спасіння людства.

Кожна літургія, ранкова та вечірня служби Світлої седмиці розпочинаються співом “Христос воскресе!”.

Замість ранкових і вечірніх молитов віряни вдома читають Пасхальні часи (особливі молитви подяки без псалмів та покаянних молитов).

У цей тиждень не можна постувати навіть тим, хто приймає причастя.

За давньою традицією, у цей тиждень люди намагалися зробити добрі вчинки.

Календар православних свят на травень 2021 року 

6 травня - свято великомученика Георгія Побідоносця (Юріїв день, День святого Юрія). Георгія Побідоносця  називають Юрієм-Змієборцем або просто Святим Юрієм.

Вважається покровителем воїнів та захисників вітчизни, і взагалі - чоловіків. Святий є покровителем України, Київської області (зображений на прапорі та гербі Київщини).

Юріїв день (день захисника вітчизни) і досі відзначають у Болгарії, Сербії, Грузії, Хорватії.

Святий Георгій жив у 3 столітті н.е., у часи великих гонінь на християн. Народився у християнській родині. Отримав багатий спадок, але усе роздав та став воїном. За свою віру був закатований по наказу імператора, але не зрікся своєї віри. Помер мученицької смертю, саме тому церква називає його великомученик Георгій Побідоносець.

9 травня - Антипасха, неділя святого Фоми. З грецької “анти” перекладається як “замість”. Тобто Антипасха – це оновлення Пасхи.

У цей день Ісус Христос знов явився усім 11 учням, відновивши подію, яка сталася у перший день після його Воскресіння з мертвих. На цей раз явлення Спасителя було особливе -  заради апостола Фоми, який не повірив у Воскресіння свого вчителя. Щоб переконатися, Христос дозволив Фомі торкнутися Своїх ран на руках, які отримав на хресті. Саме тому перша неділя по Пасці називається неділею святого Фоми. Антипасха завершує найбільш урочисту частину Великодня. Тому іноді Фомину неділю називають восьмим днем Великодня.

11 травня - Радуниця (Гробки, Поминальні дні, Радовниця).  Другий тиждень після Великодня на наших землях вважався поминальним тижнем, днями спогадів спочилих близьких. З вівторка до неділі за звичаєм люди намагаються відвідати кладовища, принести квіти, їжу, яку любив їсти померлий тощо.

Поминальна традиція має язичницьке коріння - культ поминання померлих. Після встановлення християнства священики намагалися заборонити язичницьку Радуницю - бо в Бога немає померлих, але традиція виявилася сильнішою за усі заборони. Тому поступово язичницька традиція  спогадів померлих інтегрувалася у Поминальний тиждень, який з 10 століття завжди розпочинався після Антипасхи, і є офіційним православним днем.

16 травня - неділя святих мироносиць. Третя неділя після Великодня присвячена жінкам, які попри усі заборони первосвящеників та погрози охоронців прийшли до гробу Господнього омити тіло Спасителя миром. Такою була традиція поховання на Юдейській землі - омивали тіло померлого миром та пахощами. Але у п’ятницю, коли Христа розп’яли, жінки не встигли цього зробити, бо почався шабат. І намагалися зробити це при першій можливості - ранком у неділю.

Саме тому, що жінки мироносиці виявилися сміливіші за 12 апостолів, Христос після Свого Воскресіння вперше явився саме перед ними. Церква називає чотири імені  жінок мироносиць - Марія Магдалина, Іоанна, Марія Яковлева, Саломія. Жінки мироносиці стали символом любові та вірності Ісусу Христу, прикладом  сміливості та стійкості у служінні Богу та людям (особливо - своїм родинам).

21 травня - свято апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Апостол Іоанн був найулюбленішим учнем Христа. Єдиний з учнів, хто залишився біля свого вчителя навіть на суді Пілата та Голгофі. За його ревність і непохитне служіння Богу, Ісус Христос довірив йому доглядати свою маму - Богородицю.

Апостол Іоанн єдиний з усіх апостолів Христа помер без мук, катувань і страждань. Іоанн Богослов - автор одного з Євангелій та книги Апокалипсис. 

Повна історія Іоанна Богослова

22 травня - перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця (Теплий Миколай). День святителя Миколая церква шанує двічі на рік. “Теплий” Миколай припадає на 22 травня, холодний Миколай - на 19 грудня. 22 травня церква відзначає  завдяки диву з перенесенням мощей святителя Миколая.

Точніше, мова йде про спробу моряків викрасти мощи святителя Миколая. Сталося це у 1089 році. Тоді мощи святителя знаходилися у Лікії (Мирах Лікійських), а храм Миколая привертав увагу всього світу кількістю чудес, що відбувалися після молитов у мощей святого.

 Коли у Лікії почались гоніння на християн, ченці таємно перевезли мощи з Лікії в Барі (Італія). Але перевізники - моряки вирішили поцупити хоча б частку мощей святого. Вночі вони  варварськи розбили саркофаг, у якому ченці зберігали святі мощи, та вкрали декілька часток. Коли їхній корабель відчалив від берега, несподівано почалася буря. Моряки так би і загинули, якби не згадали попередження ченців -  якщо хоч маленька часточка мощей зникне, станеться лихо. Моряки покаялися, і повернули усі вкрадені частки мощей та увірували в силу Божу.

Повна історія Миколая Чудотворця.