Вийшов онлайн один із найдорожчих українських фільмів

Онлайн вийшов фільм "Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія". Стрічка доступна на всіх територіях світу мовою оригіналу з англійськими субтитрами, на платформі Takflix.Це останній фільм Юрія Іллєнка. Як оператор зняв фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків", як режисер - "Білий птах з чорною ознакою", "Криниця для спраглих", "Лебедине озеро. Зона"."Фільм став головною подією кінематографічного життя на початку нульових. Історія протистояння гетьмана Івана Мазепи й російського царя Петра Першого, що доростає алегоричного образу України і українців, які втратили себе внаслідок власної компромісності, готовності жити "в масці". Незрідка та маска приростає до обличчя так, що вже не знати, де справжнє обличчя - окремої людини, нації в цілому.Картина Юрія Іллєнка викликала зливу критики, яка не виглядала безпідставною: фільм виявився непомірно довгим, обіцяний режисером блокбастер аж ніяк не склався. Прокат виявився мінімальним. Уже по смерті режисера фільм трохи підкоротили й реставрували, на показах у Києві та деяких міст України він збирав чималі аудиторії", - пише кінознавець Сергій Тримбач у книжці "Кіно народжене Україною". "Молитва за гетьмана Мазепу" стала першим повнометражним великобюдженим фільмом за роки Незалежності України. На його створення виділили понад 12 мільйонів гривень. Головні ролі у стрічці виконали Богдан Ступка та Людмила Єфіменко, молодого Мазепу зіграв її син Пилип Іллєнко.Сам режисер зазначав, що в основі сюжету - фантасмагоричні сни-історії про кривавий бенкет трьох великих примар європейської культури: Петра I, Карла ХІІ та гетьмана Мазепи на полі Полтавської битви 1709 року."Ще задовго до початку знімання фільму у Росії витворився хор голосів з відомими московськими політиками на чолі, котрі готові були зробити все можливе й неможливе щоб цей фільм не був створений. Але прем'єра все ж відбулася на відомому Берлінському кінофестивалі", - пише "Радіо Свобода" у 2002 році. - Вже перші російські рецензії після перегляду цього фільму в головному фестивальному палаці Берліна нічого дивного не принесли. Та ж лють перемішана з шовінізмом і зарозумілістю.Один з московських рецензентів, Андрій Плахов, фактично оцінює більше не сам фільм, а українську історію, "гнівно-номенклатурне обличчя Богдана Ступки", хоча той і до міністерства був добре відомим українським актором, а також можна сказати, що згаданий російський кінокритик брутально топчеться по режисерській долі Юрія Ільєнка, хоча йдеться ніби-то лише про один фільм та й о похапцем переглянутий. Незрозуміло лише, який зміст вкладає Плахов у "інтернаціоналізм та екуменізм Параджанова" і чому учень останнього не зміг проявити режисерське мислення саме у сексуальних сценах "Молитви за гетьмана Мазепу"...Невже у фільмі були лише одні еротичні картини? Чудо, що російський кінокритик визнав за Ільєнком знання "своєї, української, природності", бо самому Плахову вона не лише чужа але й ненависна, чим наскрізь і пронизана його рецензія на фільм.Головне у тому, як казав італійський режисер Федеріко Фелліні, що головний суддя фільму не капризна братія кінокритиків, а мільйони глядачів, для яких фільми й знімаються".

Фільм створювався на Національній кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка у 2002 році, але так і не був завершений. Не було створено звукової доріжки. У 2008 році компанії "Іллєнко Фільм" вдалося отримати права на стрічку і взятися до створення нової версії, а насправді – завершення.