ЄСПЛ прийняв до розгляду позов Радіо Свобода проти влади Росії

Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду скаргу Радіо Свобода проти влади Росії, яка наклала на медіакорпорацію багатомільйонні штрафи через відмову виконувати російське законодавство про «іноземних агентів».

Позивачі впевнені, що застосування цього законодавства порушує статті Європейської конвенції з прав людини.

У січні-травні 2021 року «Роскомнадзор» склав і направив до суду 520 протоколів про порушення проєктами RFE/RL правил маркування журналістських публікацій, а в середині червня приступив до оформлення нової «серії» з 130 штрафів. Загальна сума стягнень за майже 300 рішеннями, винесеними на цей момент судами першої інстанції, перевищує 140 мільйонів рублів.

Медіакорпорація оскаржує накладення штрафів, обґрунтовуючи свою позицію численними порушеннями владою Росії законів про діяльність ЗМІ, однак суди відхилили вже понад 150 апеляцій, поданих ТОВ «РВЄ/РС» і її гендиректором. Служба судових приставів порушила виконавчі провадження за кількома десятками судових рішень, банківські рахунки російської служби Радіо Свобода заблоковані.

Президент RFE/RL Джеймі Флай неодноразово заявляв про рішучість медіаорганізації продовжувати роботу в Росії.

Одночасно зі скаргою ТОВ «РВЄ/РС» суд прийняв поданий у 2019 році позов російського видання The New Times і його головного редактора Євгенії Альбац, що стосується накладеного за ненадання «Роскомнадзору» інформації про іноземне фінансування штрафу у 22 мільйони рублів. Це перша справа, яку піднімає питання про застосування законодавства РФ про іноземних агентів до редакцій ЗМІ та їх керівникам.

ЄСПЛ надав обом скаргам пріоритет, тому заявники розраховують на швидкий розгляд справи. За деякими оцінками, суд може винести рішення вже наступного року. Позицію Росії в об’єднаній справі проти ЗМІ представляє генеральна прокуратура. Для ознайомлення з матеріалами справ та подання правової позиції суд надав відповідачу час до 2 жовтня.

За останні місяці Росія додала до переліку «іноземних агентів» такі ЗМІ як московське «Первое Антикоррупционное СМИ» та VTimes.io, яке зареєстроване у Нідерландах. Невдовзі після цього редакція видання анонсувала створення нового ЗМІ.

Відмова видань від маркування своїх матеріалів позначкою «іноземний агент» несе покарання у вигляді штрафу. Сам статус ускладнює існування для тих ЗМІ, яким його присвоїли. 

Через статус «іноземного агента» та утиски у Росії журналістів та працівників російської служби «Радіо Свобода» перевозять до Києва та Праги.

З 18 травня московське бюро «Радіо Свобода» почало випускати програми з київської студії.

Фото: Michael Coghlan/Flickr