«Велика біда». Ексрадниця міністра освіти розповіла про недоліки ЗНО
«Велика біда». Ексрадниця міністра освіти розповіла про недоліки ЗНО

«Велика біда». Ексрадниця міністра освіти розповіла про недоліки ЗНО

Третина дітей після одинадцяти років в школі не можуть виконати найпростіших математичних завдань
Фото з відкритих джерел

Журналістка наголосила, що 31% відсоток випускників не подолали поріг ЗНО «склав-не склав»

Колишня радниця міністра освіти Іванна Коберник обурена кричущими недоліками цьогорічної системи ЗНО. Про це вона написала на своїй сторінці в Facebook.

«Пороговий бал з математики на цьогорічному ЗНО – десять балів. Одні пишуть жах, чому так мало, інші – жах, чому так багато. Ще раз – десять балів з 67 можливих. Поріг не подолали понад 31% випускників, які прийшли складати тест. Жах, пишуть одні, в третини дітей забрали шанс вступити у виш. Жах, пишуть інші, третина дітей після 11 років в школі не можуть виконати найпростіших математичних завдань», – висловилася українська журналістка.

Іванна Коберник написала, що аби подолати поріг, треба було набрати десять балів із 67 можливих. «Завдань 34, є різної складності, на сайті УЦОЯО доступний весь тест, всі охочі можуть ознайомитись. Я – чистий гуманітарій, якому старанно пояснювали це все шкільне життя – зайшла в тест і за хвилин 20 нашкребла собі 8 однобальних завдань і одне двобальне, які виконала правильно. Якщо випускники не можуть вирішити завдань, як на фото – то мене справді огортає жах», – висловилася Коберник.

Журналістка додала, що 31% відсоток випускників не подолали поріг ЗНО «склав-не склав». Якби комісія встановила пороговий бал нижче десяти, наприклад вісім, то тих, хто не подолав поріг було б не 30, а десь 15%, і соціальний шок був би меншим. «Але особисто я за те, щоб дивитися правді в очі, а не штучно підганяти реальність під те, на що не так неприємно дивитися. проблема не в пороговому балі, а в тому, що українських дітей дуже погано вчать математиці. І органи влади, відповідальні за здійснення освітньої політики, мали б цим займатися. Але найвідповідальніше за це МОН – лідер ігнорування проблем. Його чинні керівники – міністр і заступники – стверджують, що дистанційне навчання не вплинуло за рівень освіти дітей, в той час, як лідери більш цивілізованих країн б’ють на сполох і виділяють додаткові фінанси і додаткових вчителів, щоб подолати прогалини в знаннях дітей, які утворилися через карантини і пандемічні обмеження. Тому не прогнозую, що результат з математики їх схвилює, їх взагалі нічого не хвилює, крім хотілок президента на новий університет», – написала Іванна Коберник.

На думку журналістки, шкода, що цього року не було обов’язкового ДПА з математики. Бо цей плачевний результат ми отримали серед дітей, які пішли складати математику свідомо, хоча могли цього не робити (за рішенням парламенту). Тобто якби складали всі, як було передбачено до пандемії – правдиві результати були б ще плачевнішими.

«Я не вважаю несправедливим, що діти, які не подолали поріг склав-не склав не зможуть подати сертифікат з математики для вступу до університету. Ці діти, на жаль, зараз не мають не те що достатніх знань, щоб опанувати програму вищої освіти, вони не опанували програму 6-7 класу. Це велика біда. Більшість з цих дітей не винні. В них ніколи, схоже, не було уроків математики в прямому сенсі. Була якась імітація», – резюмувала колишня радниця міністра освіти.

Додамо, що Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з математики не склали понад 31% учасників тестування, з англійської – понад 10%.

Источник материала
Поделиться сюжетом