Голова Фонду розвитку української музики: Нав’язування Україні чартів із Москви – те саме, якби «Хамас» нав’язував їх Ізраїлю

Голова Фонду Розвитку Української Музики Роман Муха в інтерв’ю «УНІАН» розповів про основні тенденції на українському музичному ринку. Він пояснив, чому музика не може бути осторонь політичних питань та розповів, як відвойовувати культурний простір у Росії.

Музичний продюсер переконаний, що ми ще на стадії формування українського музичного ринку, адже ми відвойовуємо його у Росії. «До подій на Майдані, до російсько-української війни вони почували себе у нас привільно. І те, що наші музиканти хаотично пробивалися на радіостанції та збирали зали, не означало, що ми мали музичний ринок», – підкреслив Муха.

Він додав: «Свій музичний ринок означає, що маємо виробництво (студії, музиканти, аранжувальники, композитори, автори), канали комунікації (радіостанції, музичні телеканали, стрімінгові платформи) і споживача, який має запит на український продукт. Наприклад, у сфері виробництва у нас є талановиті вокалісти, музиканти, аранжувальники. Але немає грошей на створення музичного продукту (середня вартість запису однієї пісні – $1-2 тис.) і менеджменту».

Муха наголосив на тому, що музичні радіостанції переважно належать людям, які не особливо підтримують українську музику й культуру.

На думку музичного продюсера, якби не квоти, ми б уже втратили культурне поле. Саме квоти дозволили існувати жанру української поп-музики.

Очільник Фонду розвитку української музики уточнив, з якими проблемами стикаються українські виконавці. «У музичних редакторів чи продюсерів є набір шаблонних відповідей – «не формат», «музична рада не затвердила», «фокус-група не прийняла». Це маніпуляції та відмовки. Кажу як людина з радіобізнесу з чуттям на хіти. На телеканалі «М2», де я був продюсером, ми давали виконавцю шанс попасти в ефір, якщо трек якісно записаний. Як наслідок, з 2016 року до 2020 року «М2» вдвічі виріс у рейтингу», – підкреслив він.

Роман Муха акцентував увагу на тому, що регіональні офіси стрімінгових платформ розташовані в Росії. «Це приблизно те саме, якби музичні редактори, які визначають чарти для Ізраїлю, сиділи в штаб-квартирі ХАМАС. Звісно, для стрімінгів – це просто бізнес, але ми з Фондом розвитку української музики збираємося виносити питання на обговорення. Американці, наші стратегічні партнери, які підтримують нас політично, мають увійти в наше становище. Бо це теж політика. Ми говоримо про нав'язування споживацьких смаків країною-агресором. Не може Москва нав'язувати музичні чарти Києву. Вже мовчу про те, що наша молодь тягнеться в культурний російський центр», – уточнив Роман Муха.

Музичний продюсер переконаний, що важливо, аби відкрили офіс у Києві. «Програма мінімум – перенесли регіональні офіси з Москви у неворожу для нас країну. У Варшаву чи Вільнюс. Це питання треба розхитувати. Нехай суспільство підключається, громадські організації. До речі, нас вже підтримали Український Інститут, Фонд «Відкрий Україну», – висловився він.

Роман Муха підкреслив, що у майбутньому готується колективне звернення та будуть шукати виходи на людей, які можуть вплинути на ситуацію. «Мабуть, це процес на роки. Змінювати смаки масової аудиторії – довгий процес», – резюмував він.

Додамо, що 25 та 27 червня в Національній опері України ім. Т. Г. Шевченка відбудеться світова прем'єра українсько-італійського мистецького проєкту – двохактного балету за мотивами творів Данте Аліг’єрі «Нове життя» та «Божественна комедія».

Посол Угорщини Іштван Ійдярто: Після 2014 р. дискусії навколо автономії на Закарпатті мають дуже високу температуру

Після інтерв'ю «Главкому» в листопаді 2019 року вас викликали до МЗС України та вручили ноту щодо висловлювань щодо Автономії для угорської національної меншини в Україні та блокування угорською стороною діяльності Комісії Україна-НАТО. Які висновки зробили?

У Європі немає такого, що Автономія – це головний рецепт вирішення проблем. Є дуже хороші моделі її існування, наприклад, Південний Тіроль. Багато років там була проблема, але Автономія вирішила усі проблеми. Як ми знаємо, між Австрією і Італією дуже добрі відносини, а зараз фактично і кордонів немає.

Ми абсолютно впевнені, що в Україні після 2014 року всі ці дискусії навколо Автономії на Закарпатті мають дуже високу температуру. Це не означає, що сама по собі ідея погана, чи модель з автономією у державі погана. Нормальна дискусія в Україні на тему Автономії сьогодні неможлива. Тому я обережний, не заходжу на це дискусійне поле.

Угорщина не може бути проти Автономії, адже у нас в державі нацменшини мають право на культурну автономію. Питаннями освіти нацменшин у нас займаються органи самоврядування. Уряд не має прямого впливу на рішення органів самоврядування. Тому автономія в нашому контексті мінімум може бути предметом дискусії. Я на 200% розумію українську сторону, у якої погані асоціації, коли мова стосується питання автономії. Тому зараз про це неможливі дискусії.