"Всі називали його батьком": поховали військового медика Юрія Письменного

Сьогодні в селі Старі Кодаки на Дніпропетровщині поховали начальника медпункту механізованого батальйону, капітана Юрія Письменного, відомого за позивним "Феофан". Від загинув 4 липня внаслідок обстрілу бойовиків українських позиції біля селища Гранітне на Донеччині. Чоловіку було 59 років.Церемонія прощання розпочалася в одному з храмів Дніпра і продовжилася на Алеї Героїв. Віддати шану загиблому прийшли рідні, близькі, друзі, бойові товариші, представники командування, влади, духовенства та громадськості.Юрій Письменний мав вищу медичну освіту. Працював гінекологом, пізніше займався підприємницькою діяльністю. 2016 року пішов на війну медиком-волонтером – служив у Першому добровольчому мобільному госпіталі ім. Миколи Пирогова. Наприкінці 2018-го призвався до лав Збройних сил. Очолив медичний пункт батальйону. Тиждень тому здобув чергове військове звання капітана.Медик надавав медичну допомогу військовослужбовцю, якому стало зле на передовій, розповіли у 93-ій бригаді обставини загибелі воїна. У цей час противник вистрілив у бік військовослужбовців із протитанкового станкового гранатомета. Від вибуху Юрій Письменний дістав важкі поранення. При тямі його доставили до маріупольського госпіталю, але серце чоловіка не витримало — реанімаційні заходи не допомогли.Начальник медичної частини бригади "Холодний Яр" старший лейтенант Анатолій Чуйкін згадує, як Юрій Письменний розпочав службу в підрозділі у 2018 році — одразу упорядкував справи у медпункті батальйону, зібрав під своїм керівництвом високопрофесійну команду, яка врятувала багато життів."Це була третя ротація Юрія Васильовича. Увесь підлеглий особовий склад був для нього, як рідні діти. Всі називали його батьком, оскільки з ним вони були, як за справжньою батьківською спиною. Був надзвичайно професійним і досвідченим лікарем. Всі можливі й неможливі випадки, всіх довозив до шпиталю живими. Це дуже, дуже багато людей", — говорить Анатолій Чуйкін.Водій санітарного автомобіля, який евакуював Юрія у госпіталь, не стримує сліз."Розмовляли з ним до останнього, — говорить старший солдат Володимир Бобало. - Просив не бентежити дружину — сказати, що у нього легке поранення. Телефон попросив, оскільки не міг їй додзвонитися. Постійно з дружиною був на зв'язку. Весь час був при тямі, навіть допомагав порадами медикам, які надавали йому допомогу, підказував що до чого. Його поранення були середньої важкості, багато людей з такими ми вивозили живими. Помер на операційному столі"."Мій батько - людина свято, людина любові й турботи, людина таланту. У нього було чудове почуття гумору. Він герой. Батько пішов добровольцем в армію. Останні п'ять років він служив на Донбасі. Був головним лікарем медичної бригади, рятував життя військових на передовій. До речі, турбувався не тільки про людей, а й про тварин та покинуті ікони. Мій батько був на своєму місці", - написала донька Євгенія у Facebook.У Юрія Письменного залишилися дружина, дорослі син і донька.Останні дні окупанти активно обстрілювали українські позиції на Донбасі. Цілили навіть по житлових будинках в Авдіївці Покровського району на Донеччині з артилерії калібру 122 мм, мінометів 120-го й 82-го калібрів.