Увагу на покараннях акцентують вороги мовного закону

Мовний закон має сприяти утвердженню української в усіх сферах суспільного життя. Увагу на покараннях акцентують вороги документу, які хочуть дискредитувати його. Роблять це прямо чи прикриваючись патріотизмом. Про це Gazeta.ua розповів співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда."Ще про покарання говорять люди з якимись комплексами, зациклені на розправах. Україна повинна рухатися у бік гуманізації покарань. Є фраза "Строгость российских законов смягчается необязательностью их исполнения". Я не хочу щоб у нас домінував такий русско-мірский комплекс - все має бути суворо, всіх треба садити. При цьому квітне корупція і необов'язковість виконання", - говорить Тарас Шамайда.Маємо йти європейським шляхом. Штрафи передбачені мовним законом достатньо високі."Української у сфері послуг стало більше. Особливо помітно в східних і південних регіонах України. Кілька тижнів тому був у Краматорську і Костянтинівці, заходив у кав'ярню і магазини. Раніше там дуже рідко було чути українську, зараз всі продавці нею користуються. Багато клієнтів починають переходити. Мета мовного закону досягається, поступово. У Латвії та Естонії досі триває процес дерусифікації, хоча вони протягом 30 років нею замаються", - пояснює він.Понад 90% порушень усуваються людьми на місцях. Коли споживач вимагає дотримання закону від працівника, менеджера чи держслужбовця, вони дослухаються."Буває порушення принципово продовжується, тоді звертаються до уповноваженого. Процедура перевірки може розтягнутися на кілька місяців. Правова система України ґрунтується на тому, що порушення потрібно довести. Зі слів ніхто нікого не покарає. Потрібні докази – фото, відео, документи. Якщо їх немає, то це не говорить про слабкість уповноваженого. Коли доводять порушення – виносять попередження. Вони уже з'явилися. Якщо впродовж року відбудеться порушення ще раз, то знову буде перевірка. Після неї - штраф", - каже Тарас Шамайда.Більше про мовний закон і становище української читайте у журналі "Країна" за 15 липня 2021 року.Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Керуючись Конституцією України ствердив, що єдиною державною мовою в Україні є українська, якою зобов'язаний володіти кожен громадянин.Українська мова стала обов'язковою в усіх сферах публічного життя. Закон зобов'язав говорити нею при виконанні службових обов'язків представників органів державної влади, військовослужбовців, правоохоронців, прокурорів, адвокатів і нотаріусів, освітян, медпрацівників