На МГЗ розповіли чому через шламу неможлива "угорська катастрофа" на Миколаївщині
На МГЗ розповіли чому через шламу неможлива "угорська катастрофа" на Миколаївщині

На МГЗ розповіли чому через шламу неможлива "угорська катастрофа" на Миколаївщині

Причиною катастрофи з червоним шламом в Угорщині в 2010 році був прорив дамби. На Миколаївському глиноземному заводі це неможливо.

Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на заяву директора з виробництва Володимира Красноярського.

За його словами, всі матеріали "угорської катастрофи" ще тоді були ретельно вивчені, проведені перевірки. Сьогодні такий варіант розвитку подій виключений. Перше шламосховище МГЗ, що межує з річкою, виведено з експлуатації, йде його рекультивація.

"Ми практично повністю закрили чашу "Б" на березі — 64 гектара вивели з експлуатації. Там тепер травичка росте. Але це величезна робота і непростий дорогий проект рекультивації — прибрати воду, шар за шаром привести ділянку в порядок, щоб потім його можна було використовувати для інших потреб, наприклад, під спортмайданчики. Це планова робота, займаємося другою частиною першого шламового поля", — зазначив Красноярський.

Сам процес рекультивації — складна технологія, яка вимагає не тільки великих інвестицій, а й постійного контролю з боку фахівців. Тому на МГЗ існує авторський нагляд спеціалізованого підприємства.

"По суті шламосховище — це гідроспоруда. Зрозуміло, що у нього є термін експлуатації і за якийсь час його треба закривати. Ми постійно моніторимо стан дамби, виробляємо виміри, є спеціальні свердловини, п'єзометри. На території понад 500 точок забору, включаючи свердловини до 60 метрів глибиною. Сертифікована лабораторія проводить 20 тис. аналізів на рік", — зазначив він.

Красноярський також уточнив, що в спрощеному вигляді технологія виглядає так: невеликі ділянки на шламосховищі захищаються, потім викачується вода, засипається зверху щільнішим грунтом, ще раз відкачується вода. Далі ущільнюється технікою і засипається шаром супеси. Далі там починає рости трава, якої зараз 64 гектара.

Таким чином, більше половини першого шламосховища рекультивовано і виведено з використання. Воно служить тільки для приймання води з іншого шламосховища — передбачено технологічним проектом.

Крім того, сьогодні МГЗ будує ставок-накопичувач, який часто помилково називають новим шламосховищем. Він потрібен для завершення рекультивації.

"Це не третє шламполе, а це ємність, яка потрібна, щоб вивести воду. У нас замкнутий цикл, все, що потрапляє на проммайданчик, якісь стоки — все в ємності. У річку від нас взагалі нічого не потрапляє, абсолютно з проммайданчика ми все збираємо і знову відправляємо в виробництво. І добираємо поступово нову воду. До речі, водовід Дніпро-Миколаїв місто отримало саме завдяки будівництву заводу", — розповідає директор з виробництва.

Красноярський переконаний, що ті, хто атакує МГЗ, просто маніпулюють громадською думкою, показуючи фотографії десятирічної давності і розповідаючи про екологічну катастрофу.

Нагадаємо, раніше на підприємстві заявили про рейдерську атаку на завод з боку громадської організації "Стоп шлам". За даним фактом поліція розслідує кримінальне провадження.

Источник материала
loader
loader