Церковне свято 27 серпня: кого сьогодні шануємо

27 серпня православна церква святкує день перенесення святих мощей преподобного Феодосія Печерського. Він є визначною особою в історії становлення чернецтва на теренах України, учень Антонія Печерського.Феодосія Печерського канонізували у 1108 році, через деякий час після князів Бориса і Гліба.Gazeta.ua пропонує детальніше ознайомитися з Феодосієм Печерським.Ігумен Печерської Лаври Іоанн, зібравши братію, вирішив знайти і перенести мощі засновника Лаври преподобного Феодосія в місце, де його будуть вшановувати і приносити гідне поклоніння. Для виконання цієї місії ігумен обрав Нестора Літописця. Вони пішли разом до печери преподобного, настоятель допоміг визначитися з місцем розкопок і повелів тримати все в таємниці доки мощі не знайдуть. Сталося це напередодні свята Успіння Пресвятої Богородиці, за три дні. Нестору дозволили взяти двох помічників, і разом з іноками він пізнім вечором з поклонінням, молитвою і співом псалмів вони приступили до розкопок. Важка робота тривала до опівночі, один брат заміняв іншого, але результату не було.Скорбота наповнила серця ченців, прийшла думка, що святий не благоволить пошукам і не бажає, щоб його спокій був порушений. Але одночасно з розпачем прийшла й здогадка, що, можливо, потрібно копати в іншому напрямку.Саме це рішення і виявилося вірним. Вже під дзвони, що скликали до заутрені, святий Нестор досяг труни. Він відразу ж послав за ігуменом, і на момент його прибуття монахи побачили "святі нетлінні мощі". За роки, що пройшли з моменту смерті преподобного Феодосія Печерського у 1074 році, значних перемін у вигляді святого не відбулося."Всі суглоби були цілі, обличчя світле, очі відкриті, вуста зімкнуті, волосся приставше до голови" - пише Нестор Літописець.Мощі Феодосія Печерського з належними почестями були перенесені у спеціально підготоване місце в Успенському храмі в день свята Успіння Пречистої Пресвятої Богородиці. Під час цієї події були присутні єпископи Чернігівський, Володимирський, Переяславський, Полоцький і Юрієвський, ігумени та ченці з багатьох монастирів, безліч православних вірян. Через деякий час мощі перемістили в дорогоцінну срібну раку, яку зробили на пожертви князів. У 1240 році мощі та інші святі реліквії були сховані під спудом собору, що дозволило вберегти святині від розграбування та наруги монголо-татар.