Громова палиця, камінь і черги з людей - як нині живуть мольфари в Карпатах

Три роки у Яремчі на Івано-Франківщині працює музей-фотостудія "Альпеншток". Його створили батько Олександр і син Михайло Будейчуки.Засновники досліджують гуцульські традиції, культуру. Раз на тиждень вибираються у експедицію в гірські села.Gazeta.ua Олександр Будейчук зізнався, що музей планують перейменувати."Хочемо назвати Музей мольфарства, бо маємо багато пов'язаних артефактів. Під час експедицій зрозуміли, що мольфарі досі є чи не в кожному гуцульському селі. Вони нікуди не зникають, а передають свій дар комусь перед смертю. Серед предметів за допомогою яких мольфарі виконують свої дійства, наприклад, є камінь з отвором всередині. Що з ним роблять - не розповідають. Є мольфарська громова палиця. Кажуть, якщо в лісі побачити змію, котра хоче з'їсти жабу, то їх тою палицею треба розігнати. Опісля вона стане громовою і можна буде відігнати град, якщо казати певні примовки", - каже.Дослідник був переконаний, що мольфарство зникло, поки не почав цю тему глибше вивчати."На Гуцульщині воно загалом з'явилось пізно. Вчителі і перші школи були наприкінці XIX століття. До того люди не вміли писати. Були церкви, але християнство перепліталось із язичництвом. Тобто свята християнські, але обряди язичницькі. Звичайно, що люди зверталися до священників, але ніхто не міг допомогти так, як це робив мольфар. Їх боялися, поважали, йшли з всіма проблемами. Зараз їм так не вірять, але вони є і біля їхніх хат досі черги з людей. Там ставлять намети і чекають днями, щоб почути їхню пораду. Адже мольфар не обов'язково виступає як лікар, але і як психолог, бо це люди старші, з досвідом. Вони сильні, хороші і багато знають. Мають зв'язок з природою, певними силами, тому багато чого відчувають".Повне інтерв'ю із Олександром Будейчуком читайте у журналі "Країна" за 2 вересня.Журналіст і видавець Роман Клим із Верховини Івано-Франківської області через Facebook навчає гуцульського діалекту. У рамках проєкту #вивчаємо гуцульську він публікує дописи з гуцульськими словами й пояснює їхнє значення.