Священник помер після побиття

Єпископ УГКЦ 78-річний Григорій Хомишин помер у Лук'янівській в'язниці 28 грудня 1945 року. Не витримав тривалих побоїв чекістів НКВД.Чоловік народився 1867 року в селищі Гадинківці – нині Тернопільської області. 1893 року закінчив богословський факультет Львівського університету та одразу став священником. Продовжив навчання у Відні, де за 5 років здобув ступінь доктора богослівських наук. Працював катедральним служителем в Івано-Франківську, а 1902 року став ректором духовної семінарії у Львові.1904 року митрополит Андрей Шептицький висвятив його на єпископа Станіславської єпархії. Хомишин активно займався її розбудовою, відкривав школи і бібліотеки. 1916 року спробував запровадити григоріанський календар, щоб порвати зв'язки із Росією. Попри опір вірян, календар діяв в єпархії 2 роки.У часи визвольних змагань долучився до державотворення ЗУНР. Закликав українців вступати в Галицьку Армію.1932 року опублікував працю "Українська проблема", в якій доводив, що прийняття Руссю хрещення з Візантії, а не з Риму, було великим нещастям, оскільки в подальшому це заважало основним істинам віри стати одночасно принципами поведінки вірних у повсякденному житті. 1933 року звернувся до вірян із закликом підтримати впровадження Католицької Акції - руху за справедливе вирішення суспільних суперечностей. Для цього підтримав релігійне товариство "Скала". Дозволив йому в кожній парафії закладати читальні, що призвело до конфліктів із українською "Просвітою".Вперше Хомишина заарештували після встановлення контролю СРСР над Галичиною 1939 року, але тоді відпустили - після обшуків не знайшли нічого "підозрілого". У період Другої світової війни долучився до порятунку євреїв, за що арештували німці. Чергове рішення про його арешт прийняли вже радянські чекісти 26 березня 1945 року. За пів року до того помер митрополит Андрей Шептицький і радянська влада вирішила ліквідувати греко-католицьку церкву.Хомишина звинувачували в антирадянській діяльності, співпраці з гітлерівцями та поляками, у підтримці українських націоналістів. Його посадили до внутрішньої тюрми НКВД УРСР в Києві. Під час допитів застосовували побої, які завдали сильної шкоди і так слабкому здоров'ю. Наприкінці 1945 року його перевели до лікарні Лук'янівської в'язниці де й помер. Поховали на території в'язниці чи у Биківні.Беатифікований 2001 року Папою Римським Іваном Павлом II у Львові.Радянська влада арештувала предстоятеля Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого у Львові 11 квітня 1945-го. Владику схопили у Соборі святого Юра.Разом із ним заарештували єпископів Миколая Чарнецького, Григорія Хомишина, Никиту Будку, та Івана Латишевського. На всіх завели справи про антирадянську діяльність, зв'язки із Ватиканом, іноземними розвідками та українськими націоналістами.Доля предстоятеля залишалася невідомою для українців до середини 1946-го. Тоді розповіли, що владику вивезли до Києва. Звинуватили у "ворожій діяльності проти УРСР та співпраці з німецькими окупантами", закидали що публічно підтримав Акт відновлення Української держави 30 червня 1941-го. Призначили 8 років Сибірських таборів, у яких насправді пробуде 18.