Михайло Безпалько 64 роки перевдягається в Діда Мороза

64 роки виконує роль Діда Мороза актор Тернопільського музично-драматичного театру 83-річний Михайло БЕЗПАЛЬКО. За це потрапив до Національного реєстру рекордів України.— Вперше зіграв Діда Мороза в 19 років. Старший колега Іван Яроцький якось сказав: "Ну ж бо, вдягай костюм, підеш замість мене на свято". Так і благословив на цей шлях, — розповідає Михайло Антонович. — Спершу було складно, але втягнувся. Тепер і грати не потрібно, так вжився у роль. Коли мої донька й син ще були в дитячому садку, я приходив до них в образі Діда Мороза. Костюм гарний, борода, але ж очі — татові. Тому потім просив колег.Якось перед святом у кафе в Тернополі трапився неприємний інцидент. Приїхав завчасно. Пакет з костюмом залишив у залі, а сам відійшов. Повертаюся, а його вже немає. Зловмисника так і не знайшли. Того вечора корпоратив для дорослих зірвався. Вранці зробив викрійку й пошив новий костюм. Якраз впорався до дитячого свята. Одного разу поспішав на новорічне дійство, але застряв у ліфті. Його полагодили за кілька хвилин до початку свята. Таксист устиг вчасно довезти.Торік запросили відкривати головну ялинку в Києві. Дивувався, чому запросили саме мене. Проте це був цікавий досвід. Радів, що можу повеселити дітей. А коли на сцену вийшов мер Києва Віталій Кличко, почувався біля нього малим хрущом.31 рік тому Михайло Безпалько вперше вдягнув костюм Святого Миколая.— Спочатку пішов за порадою до священників. Сказали, щоб не хрестив дітей, на коліна не ставив, "Отче наш" не читав. Маю два костюми Діда Мороза й чотири — Святого Миколая. Люблю вбрання насиченого бордового кольору, як козацькі хоругви, — продовжує Безпалько. — Коли Миколай чи Дід Мороз заходить до хати, не треба одразу змушувати дитину розказувати вірш, — додає Михайло Антонович. — Спершу потрібно створити відповідну атмосферу. Не бійтеся водити хоровод, співати колядки. Після цього дитина сама захоче розповісти вірш. Головне — ніколи не запрошуйте Діда Мороза за стіл. У дитини буде розчарування, якщо зніме бороду і стане пити 100 грамів. Після свята він повинен попрощатися і щезнути з хати.Михайло Безпалько народився у французькому містечку Тіні. Там закінчив перший клас. Після Другої світової війни його батьки повернулися в Україну.— Батько 25 років прожив у Франції, але тужив за Україною, тому привіз нас на Тернопільщину. У радянські часи нам жилося несолодко. Коли тато помирав, питав, чи не нарікаю я, що він привіз нас на цю бідосю. Відповів: ні. Батько подякував.У дитинстві я ображався, коли інші діти називали мене французом, адже я — українець. Тому замість французької мови у школі, вибрав англійську. Врешті добре не знаю жодної. У театр потрапив випадково. Закінчив механізаторську студію, а потім з приятелем за компанію пішов у театральну. Його не взяли. А на мене звернули увагу. Попросили щось заспівати. Я затягнув "Сижу за решеткой в темнице сырой", потім виконав "Дивлюсь я на небо і думку гадаю". Сказали, щоб наступного дня приходив на заняття.