Українські підприємства не можуть прозвітувати про викиди через зволікання влади – екологи

Про це йдеться у заяві Професійної асоціації екологів України.

Екологи нагадали: 1 січня 2021 р. вступив в дію Закон «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (далі – Закон), відповідно до якого промислові підприємства до 31 березня 2022 року мають подати до Міндовкілля звіти про викиди парникових газів. Ці звіти мають бути підтверджені верифікаторами, акредитованими в Національному агентстві з акредитації України.

«Згідно з процедурою, оператори установок мали розпочати процес відбору верифікатора в липні 2021 р., а в вересні – повинні були розпочатися верифікаційні заходи. Проте за рік, а саме до листопада 2021 року, у реєстрі акредитованих органів з оцінки відповідності не було жодного акредитованого верифікатора. А до початку лютого 2022 р. є всього один. На сьогоднішній день акредитовано 3 юридичних особи – для більш, ніш 1000 установок (верифікацій)», - наголосили у ПАЕУ.

Таким чином, ані достатньої кількості акредитованих верифікаторів, ані часу, який залишився, недостатньо для того, щоб промислові підприємства, сумлінно виконуючи вимоги Закону, змогли належним чином звітувати про свої викиди ПГ.

«Ми маємо знайти вихід і не дати втратити перший звітний рік, який є конче важливим для подальшого впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ), справедлива модель якої потребує верифікованих даних про викиди парникових газів вже за перший звітний 2021 рік, бо це є євроінтеграційними зобов’язанням України», - підкреслили в ПАЕУ.

Екологи закликали провести розширене засідання спільно з усіма органами української влади, які відповідальні за впровадження нових норм - Комітету промислової екології та інновацій ПАЕУ, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Мінекономіки, НААУ та операторів установок.

Нагадаємо, з 1 січня 2021 року було введено в дію Закон України № 377-IX «Про основи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Він проводить гармонізацію законодавства України зі стандартами права ЄС (зобов'язання України за Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом), запроваджуються положення Директив № 2003/87/ЄС та № 2004/101/ЄС. а також виконуються вимоги Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй щодо зміни клімату та Паризької угоди.