Зловживання монополією національними торговими мережами "вбиває" українських виробників — Соколов

Про це наголосив, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) Михайло Соколов, пише видання «Економічна правда».

«Зловживання національних торгових мереж своєю ринковою силою, яка превалює, досягло критичної точки і починає душити національного виробника та переробника. Зокрема, через торгову націнку. Навіть якщо у договорі між виробником та реалізатором прописана націнка 15−25%, то не факт, що вона буде такою насправді. Бо через додаткові видатки, прописані у договорі, наприклад, плата за послуги, ретробонуси та інші платежі постачальника на користь мережи, — вона може складати і 40%, і 60%», — повідомив Соколов.

За даними ВАР, така ситуація склалася тому, що понад 70% реалізації продовольчих товарів йдуть саме через торгові мережі, дві з яких контролюють понад 50% цього ринку.

«Іншими словами, якщо ви хочете вести бізнес, продавати продукти харчування, у вас майже немає жодної можливості уникнути співпраці з мережами. Хтось може заперечити — окрім великих національних торгових мереж-монополістів, є регіональні, є невеличкі магазинчики, можна постачати товари виключно їм. І буде неправий», — говорить Михайло Соколов.

Він наголосив, що виробникам та переробникам с/г продукції критично важливо співпрацювати саме з великими мережами. Бо їх видатки на виробництво залежать від обсягу виробленої продукції. Чим більший обсяг, тим менші видатки. Відповідно, забезпечити достатній обсяг реалізації, щоб мати собівартість продукції на конкурентному рівні без національних мереж вже неможливо.

«Мало того, що великі мережі, користуючись своїм монопольним становищем, душать українських виробників додатковими фінансовими обтяженнями. Так вони ще й не розраховуються з ними вчасно — ані одразу, як з європейськими постачальниками, ані через 30 або 60 днів, як того вимагають європейські директиви, а за 90, 120 або й 180 днів», — відмітив Соколов.

Він також зауважив, що монополія великих національних мереж призвела ще й до того, що з українськими виробниками відмовляються працювати малі регіональні мережі. В результаті регіональні мережі починають відмовлятися від українських товарів і надають перевагу імпортним, які можна продати дорожче бо вони нібито якісніші, а споживач не має можливості порівняти ціни на них в інших магазинах.

На імпорт переходять і великі мережі, переслідуючи власні комерційні інтереси. І це зрозуміло, адже поки ми дозволяли мережам роками знищувати власного виробника, європейські країни, навпаки, його захищали и підтримували.

В результаті ті ж польські заводи провели модернізацію, тому можуть запропонувати нашим мережам цікавіший продукт, якій вони придбають за рахунок коштів, що не повернути нашим виробникам.

«Така ситуація є неприйнятною, бо вона б'є по національних інтересах і знищує робочі місця в Україні, зменшує податкові надходження та знекровлює економіку. Тому ми пропонуємо простий алгоритм — заборонити цю ганебну практику на рівні законодавства, так саме, як це зроблено в ЄС», — наголошує Соколов

Для цього потрібно здійснити кілька кроків:

• По-перше, змусити національні торгові мережі розраховуватися з виробниками та переробниками сільськогосподарської продукції не пізніше 10−60 днів, в залежності від терміну придатності продукції.
• По-друге, обмежити вартість додаткових послуг, штрафів, ретробонусів та інших додаткових платежів постачальників на користь мереж на рівні 15% від вартості поставленої продукції.
• По-третє, поставити жорсткі запобіжники проти можливого уникнення ними виконання своїх зобов’язань — зокрема, через погрози відмови від подальшої співпраці з виробниками.

«Держава повинна втручатися, коли виникають подібні монополії, або коли хтось отримує превалюючу ринкову силу і зловживає цим, знищуючи цивілізовану конкуренцію і завдаючи шкоди національним інтересам», — наголосив Михайло Соколов.

Він також зауважив, що подібні обмеження для рітейлу вже є у розвинених країнах світу. В том же ЄС спочатку вони виникли на рівні національних законодавств, а потім стали частиною Директиви ЄС 2019/633. Час і Україні зробити те ж саме.

Більше новин асоціації — на офіційному Telegram-каналі ВАР та на Facebook-сторінці.