Найбагатші і найбідніші: плюси і мінуси української економіки

Чого не вистачає Україні.

Попри всі наявні багатства Україна - одна з найбідніших країн Європи: за даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), за результатами 2021 р.

Україна займає третє місце в рейтингу найбідніших європейських країн, після Косово та Молдови.

Чому так сталося? Всі експерти в один голос кажуть, що лише природних багатств не достатньо для економічного розвитку країни.

На думку Вадима ІОСУБА, старшого аналітика фінансової компанії «Альпарі», розмови про те, наскільки країна багата корисними копалинами і сільгоспресурсами, не наближають її до розряду розвинених.

Навпаки, більшість багатих ресурсами країн надовго, якщо не назавжди, застрягають серед тих, що розвиваються.

Чим більше ресурсів, тим менше стимулів стати по-справжньому розвинену країну.

Розвинені країни відрізняє високотехнологічне виробництво та фундаментальна наука.

В них роблять більший акцент на унікальні високоякісні послуги, ніж на видобуток руди і виробництво сталі, останнім можна було пишатися 100 років тому.

Аби стати розвиненою країною, потрібні величезні інвестиції.

А це не тільки гроші, це впровадження передових технологій, практик управління, мистецтва продажів своїх товарів і послуг на глобальних ринках.

Інвестиції йдуть в країни зі стабільними і розвиненими державними інституціями, справедливою судовою системою, відсутністю корупції.

Так що напрямок, в якому повинна рухатися наша країна – цілком зрозумілий.

За словами директора Crane IP Law Firm Івана НІКІТЧЕНКО, наявність запасів природних ресурсів – це добре, але є багато країн Африки ще багатших у цьому плані, і там більшість населення живе у злиднях.

Є і ближчий для нас приклад - Туркменістан, його населення складає лише 6 млн людей, при цьому він займає четверте у світі місце за запасами природного газу.

Але мало хто з українців захоче переїхати до цієї країни або інвестувати в неї.

Тому що там - висока корупція, відсутня довіра до судової системи та правоохоронних органів, немає впевненості у збереженні свого майна та бізнесу.

Саме так виглядає й Україна в очах Західної Європи та США.

Українці не хочуть і бояться зберігати гроші в рідній країні.

При такому стані речей жодні ресурси не допоможуть їй стати заможною.

Давно зрозуміло, що треба робити, аби змінити ситуацію - боротися з корупцією, перезавантажити судову систему, підвищувати ефективність та урізати держсектор та штат держчиновників.

Але проблема в тому, що корупціонери не боротимуться самі з собою, а державні чиновники не скорочуватимуть самі себе.

Ось декілька прикладів, які говорять самі за себе.

Станом на 1990 рік економіка України була на 20% більше, ніж у Польщі.

Наразі ВВП сусідньої країни втричі більше, ніж в України, і там працюють мільйони українців.

ВВП Естонії в 1990 році складав 5,3 млрд дол.

- зараз - 36 млрд.

Зростання більш, ніж у 6 разів.

Україна за цей час з 81 млрд.

зросла до 200, тобто лише в 2,5 рази.

Ми - економічні аутсайдери та знаходимось серед найбідніших країн у Європі.

І продовжуємо рости повільніше, ніж економіка світу загалом.

За словами аналітика компанії Esperio Александра БОЛТЯНА, той факт, що ми серед лідерів по експорту сировини, не робить нам честі.

Майже усі країни, що експортують сировину - це країни, що розвиваються.

Розвинені країни експортують готову продукцію з високою доданою вартістю або послуги - на зразок технологічних рішень.

Користі від наявності сировини мало, коли вона йде за рубіж.

Складнощів в її здобичі, що вимагають постійної модифікації виробництва, майже немає.

Для цього не потрібні висококваліфіковані фахівці (за рідкісним винятком) або величезні людські ресурси.

Ось і виходить, що в експорті зайнята невелика кількість людей, тоді як можливостей для розвитку досить мало, через те, що все залежить від попиту з боку зовнішніх споживачів.

Ще один історичний приклад: свого часу Іспанія заволоділа великою кількістю золота та срібла, яке вона вивезла з Америки, проте важко сказати, що економіці країни це якось допомогло.

В той же час, є більші близькі нам за часом приклади, які варто наслідувати.

Південна Корея перетворилася з відсталої аграрної країни у високорозвинену приблизно за 40 років, а можливим це стало через конкретні дії держави: вливання засобів, отриманих від іноземних кредиторів, в перспективні компанії, яким активно надавалася підтримка, зокрема через податкові пільги.

Такі фірми, як Hyundai, LG, Samsung зараз відомі у всьому світі.

Після розпаду СРСР Україна була в значно більш виграшному стані, ніж Південна Корея, тому за поточний стан економіки дуже прикро.

Для руху вперед в сучасній економіці немає потреби розвивати якесь виробництво.

Наприклад, економіка Ірландії за останні роки росла, як на дріжджах за рахунок низьких податкових ставок, заради яких великі технологічні корпорації відкривали в країні свої штаб-квартири.

Рецепт економічного розвитку - не в дарах природи.

Жодні ресурси не замінять привабливі умови для ведення бізнесу: стійкі правила гри, гарантії безпеки інвестицій, незалежну судову систему і бажання уряду йти назустріч підприємцям.

Своєю чергою, президент Українського аналітичного центру Олександр ОХРИМЕНКО каже, що наявність корисних копалин - не завжди благо для країни.

Наприклад, вугілля - це наше прокляття.

У нас дуже багато старих шахт, де вже майже немає вугілля, але закривати їх складно, бо багато людей залишиться без роботи.

Що стосується чорної металургії, вона працює більш-менш нормально.

Але у нас дуже багато старих радянських заводів, які простіше закрити і побудувати нові, ніж реконструювати.

Великий бізнес частково оновлює нашу металургію, але у світі надлишок металу, і немає сенсу інвестувати мільярди, щоб потім не знати, кому його продати.

А ось наявність родючих земель - це справді сильна сторона України.

У нас найбільша в Європі площа орних земель.

Але 20 років був мораторій на землю, і тепер нам потрібно все починати з початку.

Через 10-20 років в Україні може бути економічний бум завдяки цьому ресурсу, але потрібен час, аби землю скупили великі агрохолдинги, які мають гроші, техніку та логістику з переробки та продажу не тільки зерна, але й продовольства.

Водночас, у світі сьогодні головне не промисловість, а сфера послуг.

У ВВП США близько 70% займає саме сфера послуг.

На думку експерта, майбутнє України – це розвиток сфери послуг та великих транснаціональних агрохолдингів.

Можна ще в рамках асоціації з ЄС розвивати виробничу кооперацію та створювати невеликі підприємства для виконання замовлень для ЄС, але для цього потрібен «промисловий безвіз».

Україна над цим працює, але європейська бюрократія поки що проти.

Підверстка: Думка Куща.

Економіка пекла та економіка раю.

- В Україні можна часто почути дві полярні думки.

Перша – все добре.

ВВП у доларах зростає, середня зарплата теж.

Чому ж лунає критика? Бо українці люблять прибіднятися.

Друга – все погано, доходи низькі, бюджет дірявий, інфраструктура розвалюється.

Насправді, це просто відчуття двох полюсів нашого суспільства.

10% живуть у економіці раю.

50% – в економіці пекла.

Ще 40% – перебувають у чистилищі.

Справа в тому, що ми не маємо механізмів перерозподілу національного доходу на користь широких верств населення.

В Україні не створено системи національних резервних фондів, немає ефективних механізмів конвертації зростання ВВП у збільшення добробуту простих громадян.

Економічне зростання у нас кон юнктурне, за рахунок позитивної динаміки на зовнішніх сировинних ринках.

ВВП у доларах збільшується за допомогою інфляції на тлі стабільного номінального курсу гривні.

У нас може бути рекордний врожай зерна, максимально високі ціни на соняшникову олію, що експортується, висока динаміка цін на метали і стрибок цін на залізну руду, але мінімальна пенсія при цьому у 2022-му році становитиме лише 1934 грн.

А середня зарплата приросла лише на 500 грн.

У нас експорт сировини б є рекорди, але найвище у Європі навантаження комунальних тарифів на сімейні доходи.

У такому варіанті, кон юнктурне зростання економіки веде лише до збагачення тонкого прошарку населення та збіднення всіх інших.

Олексій КУЩ, економічний експерт.

Вікторія Хаджирадєва.

ua в Telegram.