Ринок зберігання. Яким він буде у воєнний та післявоєнний період?

Яким бачать у майбутньому ринок зберігання, експерти ділились думками під час Grain storage Forum ELEVATOR: "Стратегії розвитку галузі зберігання зерна в воєнний та післявоєнний період".

Відхід від гігантоманії?

З нових трендів – перехід до будівництва малих елеваторів, використання мобільних елеваторів. Причиною такої тенеденції буде намагання диверсифікувати ризики пошкодження потужностей зберігання у випадку затяжної війни.

Анатолій Купрієвич, керівник Проектконтактсервіс вважає, що всі  технологічні рішення сьогодні прив'язані до українських реалій, включаючи кліматичні умови та воєнний стан.

«Погодні умови мають значення. У нас серйозне снігове навантаження на елеватори, і ми повинні враховувати їх у проектах. З приводу мобільних установок -  вважаю, що це нормальна річ, потрібно їх розвивати, оскільки багато елеваторів постраждало під час війни. Україні слід відходити від великих монстрів-елеваторів. Натомість зберігати зерно ближче до виробництва. Ця ідея реалізована в США. Там фермери  зберігають агропродукцію у себе,  і продають,  коли вигідно. В поточних умовах, враховуючи можливість бомбардувань, менший за розміром елеватор  – це менші втрати», - каже експерт.

На його думку, є сенс передбачати поруч з потужностями зберігання можливість переробки неякісного зерна.

«Українські реалії – часто з поля надходить неякісне зерно. Тут знову доцільно використовувати досвід Америки і розміщувати біля елеватора виробництво біоетанолу. Неякісне зерно краще переробити на біоетанол. Враховуючи паливну кризу, така переробка стає все більш цікавою, оскільки 10-15 відсотків такого спирту можна додати до бензину», - додає Анатолій Купрієвич.

З такою думкою погоджуються і експерт елеваторного ринку Сергій Щербань, SOLAGRO: «До великомасштабної війни був прихильником великих елеваторів. Тепер війна довела, що мале елеваторне підприємство є більш вигідним. Один великий елеватор, один удар – і це паралізує можливості зберігання у певній локації. Маленький елеватор  зменшує ризики втрат».

Тож потужності зберігання будуть мінімізуватися за розміром, проте їх кількість буде більшою у кожному регіоні.

Гнучкі рішення

Мобільність і гнучкість стають вимогою воєнного часу. Це стосується і потужностей зберігання. Переформатування елеваторного ринку прогнозують і в агрохолдингах. Керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань холдингу «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк вважає, що ринок зберігання пройде певні етапи трансформації. «Війна закінчитсься, але це не завтра. Буде період економічної реабілітації. Силобеги, мобільні склади –  всі гнучкі рішення будуть затребуваними. Україна має можливості зберігати близько 50 млн тонн зерна, вирощувати може близько 100 млн тонн. Країна буде мати  спад по будівництву елеваторів, але потім піде вгору. Проте треба,  щоб для цього стабілізувалися ціни на метал і дизель. Щоб не було так, що бізнес робиться любою ціною», - каже Світлана Нікітюк.

Одним з трендів зберігання буде придбання українськими агровиробниками активів у Європі, що знову ж таки буде диктуватися вимогою гнучкості для бізнесу.

«Агрокомпанії придивляються до активів у Польщі та Словаччині – це буде новим трендом, для гнучкості. Хоча це буде невелика кількість, можливо 10% ринку», - розмірковує Світлана Нікітюк. Олег Клименко, очільник Асоціації елеваторів також підтверджує тенденцію. «Агркомпанії придивляються до можливостей зберігання у ЄС, зокрема в Прибалтиці, це вже стає трендом», - зазначає він.

Також є зацікавленість з боку агрокомпаній розміщувати потужності зберігання близько до кордонів з ЄС. Сергій Іващенко, Українська зернова асоціація, зазначає:

«Бачимо великі інвестиції на кордонах . Наші аграрії створюють потужності перевалки. Зокрема, є активні дії на річці Дунай, є бажання по створенню «сухих портів» у ЄС».

Переробка як незалежність

Однією з можливостей уникнути логістичних проблем з експорту є переробка. Сьогодні агрокомпанії все частіше розглядають подібні рішення, починаючи від переробки зерна на продукти харчування і закінчуючи виробництвом альтернативних джерел енергії.

Петро Мельник, виконавчий директор компанії Agricom Group, розповідає: «Багато агрокомпаній йдуть в переробку, зокрема переробляють соняшник на олію, це буде актуально в майбутньому. Збільшилася зацікавленість у переробці на крупи, проте якщо всі переходять на виробництво круп, то тут виникає  можливість профіциту – світу потрібна лише певна кількість круп, я в цьому бізнесі 8 років, і тут дуже важливо обрати вірну стратегію. Цікавим є переробка продукції рослинництва на біогаз та біоетанол. Якщо агропідприємство буде при цьому незалежним від дорогих енергоносіїв та ще зможе продавати надлишок -  то це гарна інвестиція».