Чи можуть родинні зв’язки подолати російську пропаганду — дослідження

Міжнародна група соціологів та політологів провела онлайн-опитування українців стосовно їх спілкування з російськими родичами. Про це повідомляє The Washington Post. Опитування проводилось з 15 по 17 квітня за допомогою панелі користувачів смартфонів, створеної українською дослідницькою компанією «Градус» та охопило 1880 респондентів.

Чи говорять українці про війну з російськими родичами?

Майже половина (48%) респондентів повідомили, що мають принаймні одного родича в Росії. З цих 908 респондентів більшість (59%) обговорювали із російськими родичами війну, переважно через WhatsApp, Telegram та відео- чи голосові дзвінки. Протягом перших двох тижнів війни багато з цих розмов припинилися, але згодом спілкування відновилось. Усі респонденти усвідомлювали, що над співрозмовниками панує російська пропаганда і за шкалою у 10 балів оцінювали її рівень на 8.

Кількість тем для обговорювання виявилась обмеженою. Приблизно 74% з 534 респондентів, які обговорювали війну зі своїми найближчими родичами, говорили про навмисні бомбардування та обстріли українських міст Росією, а 67% – про вбивства Росією мирного населення. Такі теми, як російське мародерство (41%), тортури та зґвалтування (38%), а також використання зброї, що порушує міжнародне право, наприклад касетні бомби, виникали рідше (27%).

Також українці обговорювали з російськими родичами хибні виправдання Росії щодо причин вторгнення. 52% українців намагалися заперечити російський наратив, що українські лідери є «нацистами», 36% - що Росія "звільняє" окуповані райони в Донецькій та Луганській областях, а 30% - що Україна здійснює геноцид проти етнічних росіян. Твердження про те, що Україна розробляє ядерну зброю, отримало менше уваги -20%.

Чи можуть українці пробити російську інформаційну бульбашку?

Дослідникам не вдалось зробити однозначних висновків, чи можна переконати російських родичів перестати вірити, хоча б частково, кремлівській пропаганді. З одного боку, 54% респондентів стверджують, що їхні розмови не вплинули на віру родичів у російську пропаганду. Більш того, 8% респондентів стверджують, що їхні російські родичі навіть сильніше повірили в пропаганду через ці дискусії. З іншого боку, 22% кажуть, що розмови спонукали родичів трохи менше вірити російській пропаганді, а 16% повідомляють, що родичі стали вірити їй набагато менше.

Більш оптимістично налаштовані респонденти, які на момент опитування ще спілкувалися з російськими родичами. Лише 37% із цих 228 респондентів стверджують, що їхні розмови не мали ефекту, і лише 4% -  що розмови зміцнили переконання їхніх родичів. У цій групі 59% повідомляють, що їхні російські родичі трохи або значно менше повірили державній пропаганді.

Які аргументи використовувати?

Більшість респондентів повідомили, що у розмові покладалися на факти (59%), ніж на логіку (48%) або емоції (26%), щоб впливати на переконання своїх родичів про війну. Але дослідження соціальних наук показують, що сприйнятливими до нових точок зору людей роблять саме емоційні зв’язки та тонкі сигнали, пов’язані з жестами, тоном та виразом обличчя, а ні факти та логіка. Скоріш за все, саме такі прийоми можуть допомогти українцям протистояти впливу російської пропаганди, якщо вони продовжать говорити правду про війну своїм російським родичам.

Раніше «Детектор Медіа» повідомляв, що російська пропаганда значною мірою побудована на принципі «сам дурак».

Фото: russian-torturers.com