В УПЦ розповіли, як на Рівненщині зберігають монастирські традиції бджільництва

З давніх часів бджіл вважали чистими та невинними істотами, а їх утримання – святим ділом. Для багатьох пасічників і сьогодні робота з бджолами – це передусім молитва та спілкування з Богом.

Як повідомляє Центр інформації УПЦ з посиланням на пресс-службу Рівненської єпархії, про це розповіла матушка Євфемія з скиту святої праведної Анни у Онишківцях, яка понад десять років займається бджолярством. 

«Коли мені благословили займатися пасікою, було неочікувано і страшно, адже я боялася бджіл, не знала, що з ними робити. Довелося прочитати не одну книгу, дослухатись до порад давніх бджолярів. Пасіка – велика праця, щоденна від весни до зими. Завжди треба наглядати, погода мінлива: холодно – тепло, спека – дощ, постійно дбаю, щоб не замокли, не змерзли», – розповідає матушка Євфемія.

Ще у Київській Русі при монастирях розвивали бджільництво. Цьому сприяло їх географічне розташування поза населеним пунктом, у лісі, біля поля, де багато різних запашних квітів, які дають великий медозбір.

Матушка Євфемія розповідає, що у бджоли можна навчитись не тільки працелюбності, а ще дружбі, сімейності і навіть вірності. Пояснює, що  бджола завжди летить за маткою і у свій вулик. Спостерігаючі у тиші за бджолами, багато думається і легко молиться, каже черниця. 

У монастирі входять до пасіки завжди з молитвою.

«Я читаю молитву перед всякою доброю справою і молюсь покровителям бджолярства Зосимі і Саватію Соловецьким. За їх життєписом, то саме ці святі поклали початок бджільництву на Русі. Вони відвідавши Афон, повернулись додому і привезли бджолину матку. З того часу цих двох святих вважають покровителями бджолиного рою».

Сестри  охоче діляться знаннями про лікувальні властивості меду. Липовий мед ароматний, помагає печінці та при застудах. Гречаний - корисний для всіх внутрішніх органів – він лікує печінку та шлунок, підіймає рівень гемоглобіну в крові.

«Бджолярство -  важка праця, хворіють бджоли дуже, треба добре за ними доглядати, одним словом працювати так, як і вони. На мою думку, щоб ми жили у краю, «що тече молоком та медом» потрібно працювати тілесно і духовно. Адже невипадково Бог так зробив, що ми не просто отримуємо мед, а здобуваємо його працею»- підсумувала матушка Євфемія.