Назвати терористом – перший крок. Треба діяти як із терористом

Назвати терористом – перший крок.

Треба діяти як із терористом.

У сутичці з терором головним є не регламент, не лінійна логіка, не співвідношення сил, не пропорція видів летальної зброї.

Поточні воєнні успіхи, якими б вони не були, вкінці впираються в терор із вибухівкою на дамбі, чи в реакторі, чи в критичній інфраструктурі далеко в тилу, чи в червону кнопку.

Це є той бій без правил, який є стихією чекістів.

Терор – це максимальна шкода і катастрофізм наслідків поза фронтом.

Ключове слово – поза фронтом.

Поки ми ведемо війну, а вони терор – ситуація нерелевантна.

Релевантніше, коли терору протиставляється антитерор.

Це інший рівень дозволеностей.

Оскільки війна вже давно перейшла в фазу unlimited бєзпрєдєла, то кінцева мета окреслена й чітка: знищення терориста №1.

Це і держава, і/чи її лідер.

Після оголошення Росії спонсором тероризму торговельні зв’язки зі спонсором тероризму мають розцінюватися як співучасть.

Терористична Росія в міжнародній фінансовій системі має світитися в червоних списках, тож здійснити платіж у державу-спонсора тероризму має стати неможливим.

Це має стосуватися не лише цивілізованих країн, але й «сірих», через які РФ проводить нелегальну купівлю цінних компонентів.

Переводити гроші з нетвердих національних валют у тверді міжнародні має стати нереально.

Вантажі завозити – теж, їх страхувати – теж, наймати перевізників – теж.

Міжнародні банки мають боятися контактувати з російськими пральнями терористичних грошей.

Проголошення Росії спонсором тероризму я сприймаю як перехід із тактики «привідчиненої шпарини для порозуміння» до важчої артилерії.

Коридор імовірних компромісів звужується, де двом уже скоро не розминутись.

Блекаут цьому лише сприяє.