Кандидат на вступ до ЄС. Експерти вказали на нюанси виконання Україною рекомендацій Єврокомісії
Кандидат на вступ до ЄС. Експерти вказали на нюанси виконання Україною рекомендацій Єврокомісії

Кандидат на вступ до ЄС. Експерти вказали на нюанси виконання Україною рекомендацій Єврокомісії

Україна демонструє значний прогрес у виконанні рекомендацій Єврокомісії у зв'язку з отриманням статусу кандидата до Євросоюзу, але частина вимог досі виконана не повністю.

Про це говорили експерти громадянського суспільства під час круглого столу «Вступний іспит для України: що маємо зробити для виконання рекомендацій ЄС», організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 9 грудня.

Але зараз перед нашою країною стоїть нове не менш важливе завдання.

Тому громадські експерти підготували документ із детальним аналізом стану виконання Україною рекомендацій Єврокомісії», – говрить Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР.

Блок галереї.

Найбільш дискусійною рекомендацією Єврокомісії є конкурсний добір суддів КСУ.

Раніше терміном «конкурсний добір» маніпулювали, через що була імітація конкурсу або неналежне його проведення, зазначив Олександр Марусяк, експерт Центру політико-правових реформ.

У серпні у парламенті зареєстрували законопроєкт щодо конкурсного добору суддів КСУ.

Але він не передбачає створення єдиного органу добору, як-от конкурсна комісія.

Тобто суб’єкти призначення суддів КСУ (Президент, Парламент і з’їзд суддів) будуть проводити власні конкурси.

Хоч і передбачається запровадження дорадчої групи експертів, але лише при Парламенті та з’їзді суддів, а не при Президентові, зазначив Марусяк: «Має бути або єдиний орган добору суддів Конституційного Суду, або дорадча група експертів при кожному із суб’єктів призначення».

Ще одна дискусійна тема – судова реформа.

Єврокомісія рекомендує завершити перевірку доброчесності членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та провести добір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

Але ця рекомендація лунає з вуст міжнародних партнерів ще з 2019 року, нагадав Роман Смалюк, експерт Центру політико-правових реформ.

У 2021 році в Україні нарешті з'явилася необхідна нормативна база для оновлення ВРП і ВККС.

І зараз обрали трьох члени ВРП за новою процедурою (за квотами Парламенту та з’їзду науковців), а ще 8 кандидатів за квотою з’їзду суддів перевіряє на доброчесність Етична рада.

Але є побоювання, що з’їзд суддів може зірвати оновлення ВРП: у законі не передбачені дії на випадок, якщо суб'єкт подання відмовится делегувати своїх сленів.

«Якщо не запуститься робота ВРП, то не запуститься робота ВККС.

А ці інституції є серцем усієї судової системи, адже саме вони визначають стандарти доброчесності, незалежності та професійності всього суддівського корпусу», – пояснює Смалюк.

Источник материала
Поделиться сюжетом