Як дочекатися порятунку і чого не можна робити самотужки тим, хто застряг в ліфті

Бути чи не бути в'язнем ліфту? Користування ліфтом під час екстрених відключень електрики, які почасти неможливо передбачити, схоже на лотерею.

Киянин Андрій Мороз, який одного дня повертався ввечері з роботи, витягнув не той квиток і став заручником сучасних реалій.

“Це було на самому початку екстрених відключень. Ми з дружиною мешкаємо на 13 поверсі. Я зайшов додому, побачив у вікно, що звільнилося краще місце на парковці, і вирішив спуститись переставити авто. Була шоста година вечора, світло тільки нещодавно дали і за графіком відключення електрики мало б бути від 21-ої. Тож, я й гадки не мав, що можу застрягти в ліфті. Проте, доїхав лише до 8-го поверху, коли ліфт зупинився. Зрозумів, що опинився в глухому бетонному колодязі. Телефон не працює, спікерфона немає”, – згадує Андрій.

В багатьох висотках у ліфтах відсутній мобільний звʼязок. До того ж, не у всіх ліфтах є кнопка екстреного зв'язку з диспетчером. Тож, оскільки вмикання електрики може бути через 4-6 годин, потрібно дотримуватись певного алгоритму дій. Якщо у вас при собі немає телефону або відсутній мобільний зв'язок, спробуйте покликати на допомогу сусідів, які проходять повз, і попросіть викликати рятувальників.  

“Я не вперше в житті застряг в ліфті, тому паніки в мене не було. Сходовий майданчик, по якому можуть йти сусіди – він окремо від ліфта, а шахта глуха і мене б ніхто б не почув. Я чекав, поки дружина зрозуміє, що я застряг, або коли хтось з цього поверху буде проходити біля ліфта. Тому в сучасних реаліях раджу, коли ви сідаєте в ліфт, треба, щоб хтось про це знав – рідні або консьєрж, – радить Андрій. – Хвилин за двадцять чую, хтось зверху волає: “Андрюша ти тут?”. Я вирішив, що то консьєржка, бо в цій шахті голосів не розрізняєш. “Знаєш телефон чергового, кому дзвонити?” – запитує мене голос згори. “Не знаю, – кажу, – але дзвоніть сусіду з такої-то квартири, він має знати”. Так почалася моя рятувальна операція. А я сів на підлогу і почав дивитися кіно, скачане на моєму телефоні”.

Дружина Андрія Алла, яка чекала на чоловіка вдома, здогадалася, що чоловік застряг в ліфті, і пішла його визволяти:

“Гукаю з нашого поверху, кричу в ліфт – ніхто не відповідає. На десятому поверсі Андрій обізвався. Питаю: “Ти на якому поверсі?”.  Каже, що на восьмому, – згадує Алла. – Зʼясувала в Андрія, що треба дзвонити сусіду, який знає телефон аварійної служби. Він і викликав майстра”. 

Якщо ви не можете скористатися кнопкою виклику диспетчера, потрібно обов'язково мати при собі номер телефону аварійно-ліфтової служби. Якщо в ліфтовій кабіні або в під’їзді немає оголошення з контактами служби, що обслуговує ліфт, спробуйте повідомити про це ОСББ чи ЖЕК. Якщо ж диспетчер чи аварійно-ліфтова служба не відповідають або не мають можливості приїхати, зателефонуйте до служби “101”. 

Ліфтова кабіна – досить безпечне місце в разі збою системи. Проте, не всі люди здатні зберігати спокій, перебуваючи в замкненому просторі в повній темряві.

“Перше, що вкрай необхідно – це не панікувати. Якщо ви розумієте, що допомога може прийти не скоро, сядьте на підлогу, витягніть ноги і обіпріться спиною на стіну. Якщо вам стало жарко, розстебніть або зніміть верхній одяг. Якщо вам зле, відчуваєте ознаки запаморочення, нудоти, важливо стабілізувати дихання, тут дуже корисними є дихальні вправи – коли вдих на кілька рахунків коротший за видих. Можна спробувати техніку “обійми метелика”: потрібно схрестити руки на грудях так, щоб права кисть лягла на ліве плече, а ліва — на праве. І почати по черзі постукувати пальцями. Такі обійми заспокоюють та відволікають від поганих думок. Добре, якщо у вас є з собою заряджений телефон з іграми або кінофільмами. Це допоможе відволіктися від паніки та згаяти час. Крім того, ліхтарик телефона допоможе знайти потрібну річ у сумці”, – радить кандидатка психологічних наук Ірина Потоцька.

Важливе попередження: ніколи не намагайтеся відкрити двері ліфту самотужки! В департаменті муніципальної безпеки пояснюють, чому це вкрай ризиковано: “Багато ліфтів обладнані такими механізмами закриття дверей, які легко відкрити зовні і практично неможливо зсередини. Тож, не варто намагатися відчинити двері кабіни самостійно, ви ризикуєте отримати травму, або ж впасти в шахту. Заборонено також палити і використовувати сірники: таким чином ви зменшуєте кількість кисню”. 

“Моя рятувальна операція завершилась через півтори години, – згадує Андрій. Зʼявився лифтер, тоді він в нас був один на весь житловий комплекс. Я був дуже йому радий і кажу: “Дякую тобі, друже!”. А він мені: “Та пішов ти!”. Та я на нього не образився. Це був вечір суботи, і його витягли з банкету з нагоди ювілею друзів”. 

Через те, що люди наразі масово застрягають в ліфтах, співмешканці будинків намагаються полегшити одне одному цю екстремальну ізоляцію. Масовий флешмоб – залишати в ліфтах стільці з коробками або просто пакети з усім необхідним: водою, снеками, ліхтариками і навіть книжками. 

“Наявність стільчика і рятівної коробки вже сама по собі заспокоює, – пояснює Ірина Потоцька. – Там мають бути вода, якійсь легкий перекус, як-то печиво або горішки, вологі та сухі серветки, бажано, аби була ковдра, краплі корвалолу чи легкий седативний препарат, а також міцні сміттєві пакети для гігієни. Бажано мати при собі заряджений повербанк. І пам'ятайте, що ця ситуація тимчасова, і вже скоро ви будете згадувати про неї як про пригоду”. 

Саме як до пригоди поставилося до цього ексцесу подружжя Морозів. Тим паче, що фінал історії був кумедним.  

“Уявляєте, не впізнав голос дружини, а вона мені всю рятувальну операцію організувала! – каже Андрій. – Світло дали лише за три з половиною години. Якби не моя дружина, я просидів би в ліфті 5 годин! Я на роботі коли розказав цю історію, мій колега пожартував: “А, так ти коли додому зайшов, ще не знав, що тобі жити залишилося півгодини – дружину рідну не впізнати!”