19 мая, воскресенье
С картинками
Текстовый вид
ru
Украинский
Русский
Фемінітиви не мають бути предметом сварок
Фемінітиви не мають бути предметом сварок

Фемінітиви не мають бути предметом сварок

Дивні дискусії відбуваються у соціальних мережах щодо вживання фемінітивів в українській мові. Ставиться питання вживати чи не вживати? Але давайте згадаємо.

Поетеса, поетка. Актриса, акторка. Директриса, директорка. Вчителька. Лікарка. Письменниця. Героїня. Робітниця. Селянка. Міщанка. Журналістка. Репортерка. Друкарка. Начальниця. Керівниця. Господиня. Громадянка. Партизанка.

Цей ряд можна продовжувати і продовжувати. Ці фемінітиви вживалися і вживаються і будуть вживатися в мові. Я завжди, або майже завжди вживав фемінітиви, коли героїня мого допису була саме жіночої статі. Звісно, частина професій не мала жіночих відповідників. Тоді по відношенню до жінки вживали чоловічий рід.

Існувала житейська практика, коли певні професії були суто чоловічими. З часом до них долучилися жінки але традиційно назви професій залишалися суто чоловічими. Коли ми по відношенню до жінки казали “інженер”, “науковець” тощо, то ніхто не вкладав у це якийсь принизливий зміст. Так само, коли казали голова Верховної Ради про чоловіка, то ніхто не думав, що ось він же чоловік , а посада позначується фемінітивом. Нікому б у голову не прийшло б вважати це якимось приниженням. До речі, у нас уповноважені з прав людини були переважно жінки. І навіть найзапекліші борчині за жіночі права спокійно називали їх не омбудсвумен, а омбудсмен.

І це цілком природно, адже мова живе за своїми законами і часто не піддається формальній логіці. Згадайте англійську, де пишеться “Манчестер”, а читається “Ліверпуль”. Я читав, що у Британії хтось пропонував це впорядкувати, але британці виступили проти. Вони мають на це право.

Коротше, все вищеописане не було проблемою.

Чому навколо фемінітивів раптом відбуваються гарячі дискусії? Тому що десь колись під це підвели ідеологічну базу, мовляв, відсутність фемінітивів у частині випадків є приниженням жінки. Це демонструє домінування чоловіків і треба з цим щось робити.

І почалося вигадування слів, які формально відповідають нормам української мови, але звучать як покручі. “Медикиня” - це найхарактерніший приклад. Хоча є слово медичка, яке раніше вживалося і виглядає природнім.

Є частина громади, якій це подобається. В принципі я теж за новотвори, неологізми. Мова має бути гнучкою, багатою, різноманітною. В ній мають бути і світлини і фотокартки, аеродроми і летовища, вертольоти і гелікоптери, і гвинтокрили.

Мені не подобається те, що оці новотвори догматизуються і  нав'язуються. Досить поіронізувати у соцмережах над медикинею або іншим, як на мене, покручем, неодмінно в коментарі прийдуть войовничі особи, які ладні очі видряпати за це.

Пригадується, колега Дмитро Гнап колись писав, що в одному західному  гранті, який отримала його редакція, була умова: неодмінно вживати у текстах фемінітиви. Одна річ, коли гранти даються на захист прав, в тому числі і жіночих прав. Інша річ, коли вони намагаються впливати на мову. Це трохи перебір, як на мене.

Фото: Matt Cornock/Flickr

Источник материала
Поделиться сюжетом
Упоминаемые персоны