/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F054e893f91b21d6a79e40b66bcac6f5c.jpg)
Металургійна галузь відновиться після деблокади портів, – комерційний директор Групи Метінвест
Про це в у колонці для Forbes розповів Дмитро Ніколаєнко, комерційний директор Метінвесту. В якому стані перебуває українська гірничо-металургійна компанія та що наразі відомо про перспективи відновлення експортних потужностей, розповідаємо далі.
Підприємства Групи працюють на межі рентабельності
Наприкінці 2022 року 100 000 браслетів, виготовлених з останньої партії сталі маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь", відправили з України покупцям із 44 країн світу. Проте до початку повномасштабного російського вторгнення географія експорту "Азовсталі" була ширшою: продукцію постачали в 90 країн.
На сьогодні обидва маріупольські підприємства Групи Метінвест – "Азовсталь" і ММКІ, на які припадало близько 40% виробництва української сталі, зруйновані й через окупацію міста агресором виведені з української економіки.
Втратою контролю над провідними підприємствами збитки не обмежуються, оскільки й на підконтрольній Україні території заводи працюють менше, ніж на третину своєї потужності. Зокрема, в грудні 2022 року металургійні комбінати "Каметсталь" і "Запоріжсталь" були завантажені на 25% та 33% від довоєнного рівня відповідно.
Фактично підприємства галузі зараз працюють на межі рентабельності заради збереження потужностей та робочих місць.
Однією з головних причин подібного падіння виробництва стали проблеми зі збутом продукції через блокування морського експорту, бо до початку повномасштабної війни близько 80% українського металу виробники постачали за кордон. Близько 70% металургійної продукції експортували з України через морські порти, але від початку повномасштабної війни вони залишаються заблокованими для більшості експортерів, крім представників агросектору.
Звісно, металурги шукають альтернативні шляхи для постачання своєї продукції за кордон і використовують можливості залізниці та річкових портів. Проте через значне збільшення залізничного тарифу (до 140% – для руди, вугілля та коксу і до 70% – для чорних металів) та додаткові витрати на доставку продукції до портів ЄС вартість логістики зросла в 4 – 6 разів.
Унаслідок цього у 2022 році надходження України від експорту чорних металів скоротилися порівняно з 2021 роком на 67,5%, до 4,533 мільярда доларів. Але в умовах, що склалися, навіть цей результат є великим досягненням. Варто зазначити, що гірничо-металургійний комплекс (ГМК) є однією з провідних галузей економіки.
Напередодні війни у 2021 році на ГМК припадало 33% загального експорту України на суму 22 мільярди доларів. При цьому внесок галузі у ВВП сягав 10%. Відповідно, зазначене скорочення металургійного виробництва й експорту призводить до суттєвих втрат – ВВП країни у 2022 році обвалився майже на третину.
Але є й хороша новина: металургійна галузь має потенціал для швидкого відновлення у випадку, якщо на додаток до діючого експортного зернового коридору вдасться відкрити порти для експорту товарів ГМК. Це посилить економічну міцність держави, оскільки забезпечить надходження близько $600 млн експортного виторгу в місяць і дозволить зберегти сотні тисяч робочих місць.
Сьогодні Група Метінвест від імені всієї галузі закликає представників влади, дипломатів і міжнародних партнерів України докласти максимум зусиль для того, щоб відкрити море для української сталі, яка для всього світу вже стала символом української боротьби й незламності.

