Місцевий олігарх намагається звалити губернатора Черкащини за допомогою рейдерського скандалу, - ЗМІ

До такого всисновку приходить автор статті Рейдерство на Черкащині: нардеп звинувачує губернатора, власники заперечують нардепа.

Як вже повідомлялося, 17 березня 2023 року у відбулася спроба зухвалого рейдерського захоплення процвітаючого агробізнесу у Золотоніському районі Черкаській області –Красногорського олійного заводу.  Група озброєних людей характерного вигляду увірвалися до підприємства та заявили, що завод тепер належить іншим – були пред'явлені  документи. 

Нацполіція та влада області, як йдеться у статті, оперативно втрутилися у ситуацію – того ж дня, 17 березня, було розпочато кримінальну справу за фактом підробки документів про «нових власників», направлено клопотання до суду про арешт майна олійного заводу,  щоб забезпечити збереження майна підприємства від зловмисників. 

Але, як пише автор, подія отримала особливий резонанс завдяки публічній заяві  народного депутата із Черкаської області Віталія Войцеховського. З трибуни Верховної Ради   він звинуватив у причетності до рейдерського захополення «Красногорського олійного заводу» голову Черкаської обласної військової адміністрації Ігоря Табурця та закликав Президента негайно звільнити очільника області.  При цьому, за словами автора статті, Войцеховський не надав жодних доказів. Зате почалася ціла кампанія з чорного піару проти військового очільника області. 

«Незабаром з'явилася інформація від законних власників ТОВ «Красногорський олійний завод». А там заперечують причетність начальника ОВА до рейдерської атаки. Директор підприємства Ольга Полозова спростувала поширені Войцеховським та його «помічниками» звинувачення на адресу військового очільника області. Вона заявила, що адміністрація та її голова, навпаки, підтримують законних власників та роблять усе для того, щоб розібратися у ситуації», йдеться у статті. 

Автор статті нагадує, що із початком повномасштабного вторгнення РФ Войцеховський теж розпочав свою війну, але не з рашистами, а з Табурцем – генерал-майором, розвідником, якого Президент  Зеленський призначив очолювати регіон на період воєнного стану. «Кажуть, парламентарію із багатою політичною біографією це призначення зламало багато особистих планів. З тих пір єдиною ціллю його депутатської діяльності стали – безуспішні спроби усунути з посади призначеного главою держави очільника Черкаської військової адміністрації», стверджується у статті. 

«Віднині все що дестабілізує ситуацію в регіоні для “слуги народу” Войцеховського як ковток свіжого повітря. Тож нардеп і сам не гребує застосовувати всю свою креативність і фантазію аби створювати побільше проблем в регіоні. Або створювати видимість цих проблем», пише автор.

Варто пригадати також журналістське розслідування, до подій якого має пряме відношення Войцеховський.

Автор статті нагадує, що до того як стати народним депутатом Віталій Войцехівський встиг побути мером Золотоноші з 2010 до 2021 року. «Обравшись в 2010му, одразу очолив місцевий осередок Партії Регіонів. І все було б добре, якби не революція. Тому в 2015-му Войцехівському довелося пересидіти “Революцію Гідності” за кордоном, але як вляглося він повернувся і став градоначальником вже від партії Порошенка – а потім зрадив і його, коли 2020-го зробився «слугою народу» і потрапив до ВР».

За словами автора статті, «характерним для періоду правління “горілчаного мера” були розгорнуті Войцеховським як вірним парафіянином московського патріархату цілеспрямовані гоніння на Православну Церкву України, тоталітарна дисципліна в публічному просторі, відродження радянських суботників, тотальне застосування адмінресурсу та посилений контроль над бізнесом в місті. Місцевий бізнес, який не хотів працювати на політичне майбутнє Войцеховського, так “кошмарили”, що багато порядних підприємців були просто вимушені виїхати. Деяким бізнес просто спалили.

Автор робить висновок, що  вся історія з рейдерство на Черкащині нагадує відому приказку про те, що гучніше всіх “тримай злодія” кричить сам злодій, і обіцяє найближчим часом опублікувати документи журналістського розслідування.