Новий голова Верховного Суду спростував інформацію про роздачу квартир за голоси

Новообраний голова Верховного Суду Станіслав Кравченко назвав неправдою інформацію про те, що за обрання його очільником ВС могли пропонувати безкоштовні квартири суддям.

Про це він заявив під час брифінгу, відповідаючи на питання щодо оприлюднення інформації від фундації Dejure про начебто надання безкоштовних квартири за голосування за його кандидатуру під час пленуму ВС, передає кореспондент Укрінформу.

"Констатувати, що (могла бути - ред.) роздача квартир за голоси - вибачте, це неправда", - сказав Кравченко.

Він зазначив, що законом наразі передбачено надання (суддям - ред.) службових квартир, і це питання було (усередині ВС - ред.) піднято. "Але у Верховному Суді ми жодному судді (їх - ред.) не виділяли, у нас не було таких ресурсів", - поінформував Кравченко.

Новообраний голова ВС заявив, що коли це питання було порушено, то він сказав, що, безперечно, голова ВС, як і будь-який суддя, має виконувати закон до того часу, поки він діє.

"Але на сьогоднішній день ці питання ми можемо піднімати і вирішувати, тільки виходячи з можливостей, які є в державі, - фінансових, економічних, війна іде... Така була відповідь", - уточнив він.

За його словами, є запис подібних розмов, зокрема, (це може бути - ред.) у Касаційному адмінсуді.

Відповідаючи на питання щодо висновку стосовно його кандидатури Громадської ради доброчесності, Кравченко зазначив, що був здивований, коли ранньою весною 2017-го року дізнався, що ГРД готує на нього висновок.

За його словами, на той час передбачалася процедура оскарження висновку ГРД.

"У законі передбачалася апеляція. Я, не погоджуючись з цим висновком, подав до ГРД заяву про перегляд. У мене є відповідний документ, я його бережу досі. Він у електронній формі зареєстрований. І, вибачте, мені до сих пір не відповіли", - поінформував новообраний голова ВС.

Він висловив думку, що висновок ГРД щодо нього помилковий.

Кравченко розповів, що його батьки у 1967-му році придбали земділянку і побудували там будинок, який подарували йому в 1991 році.

За його словами, були певні питання (щодо того, як декларувати і землю, і будинок - ред.), і у різні роки він вносив дані щодо цього у декларацію по-різному: у певні роки декларував і будинок, і землю, у інші - лише будинок.

"Було незрозуміло, бо стандартів, форми для суддів окремо не було, як декларувати. І якщо аналізувати, коли було введено е-деклпрування, то два роки було зазначено тільки будинок. Хоча і до цього, і після земля зазначалася (у декларації - ред.)", - заявив Кравченко.

Окремо голова ВС поінформував, що два роки тому НАЗК провела повну перевірку всіх суддів ВС.

"По мені її продовжували двічі, це тривало місяців вісім. Я двічі писав пояснення, чому в мене розбіжності по 8 гривень 20 копійок десь там у деклараціях, і дав відповідь із наданням усіх документів повністю до НАЗК. Претензій до мене немає, довідка є на їхньому сайті", - зазначив Кравченко.

Як повідомлялося, 15 травня НАБУ і САП заявили про викриття схеми одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Правоохоронці затримали голову ВС Князєва та вилучили 2,7 млн доларів.

16 травня під час пленуму Верховного Суду 140 суддів підтримали висловлення недовіри Князєву. Судді також ухвалили постанову пленуму ВС про припинення повноважень Князєва.

17 травня Вищий антикорупційний суд відмовився задовольнити скаргу захисту Князєва на його затримання.

18 травня Вища рада правосуддя задовольнила подання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про надання дозволу на утримання Князєва під вартою.

Того ж дня Вищий антикорупційний суд обрав ексголові Верховного Суду Всеволоду Князєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення ₴107 мільйонів 360 тисяч.

У 2017 році Громадська рада доброчесності дійшла висновку про те, що кандидат на посаду судді Верховного Суду Кравченко не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Причиною для цього стало повідомлення неправдивих відомостей у декларації доброчесності щодо участі в ухваленні рішень з порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також імовірне недекларування земельної ділянки площею 900 кв.м. в місті Козелець.