Війська країн НАТО готові зайти в Україну. Чи реально це?Сюжет

Якщо Альянс не наддасть сигналів Києву про членство в НАТО на саміті у Вільнюсі, то Польща та країни Балтії можуть направити війська в Україну, вважає Андерс Расмуссен.

Низка країн НАТО готова надіслати війська в Україну, якщо Києву не будуть надані гарантії безпеки на майбутньому саміті Альянсу, попередив колишній генеральний секретар НАТО Андерс Расмуссен.

Така несподівана заява, хоч і пролунала з вуст екс-чиновника, облетіла весь Інтернет, адже відтак Альянс готовий вступити у відкриту війну. Чи реальний такий сценарій читайте в сюжеті 1News.

Попередження екс-голови Альянсу

Зокрема, Расмуссен в інтерв’ю пояснив, що окремі країни-члени НАТО можуть розмістити свої війська в Україні, якщо саміт у Вільнюсі не надасть Києву чітких перспектив членства в Альянсі.

Він також попередив, якщо такі гарантії не будуть узгоджені, члени Альянсу не дозволять зняти з порядку денного на саміті у Вільнюсі в липні питання про майбутнє членство України в НАТО.

“Якщо НАТО не зможе домовитися про чіткий шлях для України, існує явна ймовірність того, що окремі країни можуть вжити заходів”, – сказав Расмуссен.

“Ми знаємо, що Польща дуже залучена до надання конкретної допомоги Україні. І я б не виключав можливості того, що Польща буде ще сильніше задіяна в цьому контексті на національному рівні, а за нею підуть країни Балтії, можливо, включаючи можливість розміщення військ на землі”, – додав він.

За словами Расмуссена, сьогодні поляки серйозно подумають про те, щоб “піти і створити коаліцію охочих, якщо Україна нічого не отримає у Вільнюсі”.

“Ми не повинні недооцінювати почуття поляків, поляки відчувають, що Західна Європа надто довго не прислухалася до їхніх застережень щодо справжнього російського менталітету”, – пояснив він.

Колишній генсек також заявив, що звернення України за такою військовою допомогою буде законним. Тому перед самітом Україна має отримати письмові гарантії безпеки, включаючи обмін розвідданими, спільне навчання, збільшення виробництва боєприпасів і постачання зброї, достатньої для того, щоб утримати Росію від подальшого нападу, резюмував Расмуссен.

Що кажуть на Заході

Незважаючи на місяці розмов на тему майбутнього членства України в Альянсі, в НАТО не має чіткої відповіді на запит України. Так, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що Альянс надаватиме повноцінні гарантії безпеки лише повноправним членам. Паралельно з цим кілька західних лідерів останніми днями принаймні на словах говорили про необхідність гарантій безпеки.

Президент Франції Еммануель Макрон підтримав “щось середнє між гарантіями безпеки в ізраїльському стилі та повноправним членством”, посилаючись на віддану військову допомогу, яку союзники надають Ізраїлю роками.

В свою чергу прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак додав власне розпливчасте зобов’язання, сказавши, що союзники “хочуть переконатися, що ми запровадили заходи безпеки для України на тривалий термін”.

Але, як пише нинішні та колишні чиновники кажуть, що немає консенсусу щодо надання гарантій – ані щодо того, що вони означатимуть і який формат можна використовувати.  Хоча теоретично є багато “варіантів” – від двосторонніх договорів до фактичних політичних зобов’язань.

Зокрема, однією з пропозицій на столі є так званий Київський договір безпеки, концепція, до речі, розроблена Києвом разом з Расмуссеном. Згідно з цим планом, основна група союзників візьме на себе обов’язкові зобов’язання щодо зміцнення оборони України протягом багатьох років, включно з військовою допомогою.

Різка реакція України

Зазначимо, що напередодні саміту в Вільнюсі мова йде про прискорення процесу прийняття України до НАТО, а тема введення військ піднялась в контексті того, що це може бути наслідком затягування цього процесу.

Нагадаємо, що Київ та деякі країни НАТО вже довгий час наполягають на ухвалені рішень про перші кроки щодо членства України в Альянсі та відповідних безпекових гарантій. Втім основна частина країн-учасників НАТО виступають, якщо не відкрито проти, то кажуть, що потрібно почекати поки закінчиться війна, а вже потім ухвалювати рішення. Саме тому напередодні саміту у Вільнюсі президент України Володимир Зеленський заявив, що не поїде на зустріч, якщо за її підсумками у держави не буде конкретних сигналів щодо термінів вступу в Альянс.

Президент зазначив, що розуміє неможливість приєднання, поки йде війна, але принципово важливо почути, що Україна вступить до Альянсу після її закінчення.

“… Скажіть, скільки життів коштує одна фраза на вільнюському саміті: Україна буде в НАТО після цієї війни”, після того, як буде безпечно?” – сказав глава держави в інтерв’ю .

Сьогодні заяву Расмуссена прокоментував міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Він також наголосив що Україна не просить про введення іноземних військ, натомість хоче безпекових гарантій та закликає надавати зброю.

“До завершення збройного конфлікту на території України іноземні держави не вводитимуть свої війська на територію нашої держави. Більш того, ми цього не просимо. Ми кажемо, дайте зброю, ми самі з ними воюватимемо”, – сказав Кулеба в ефірі програми Сніданок на 1+1.

Він додав, що після вступу України до НАТО наші військові будуть розміщені в інших країнах Альянсу для їхньої оборони.