Фільм «Свідок»: російська відповідь українській «Бучі»

Головний герой фільму – відомий скрипаль з Бельгії Деніель Коен. Він вважає себе космополітом і вірить у все добре. Перед початком повномасштабного вторгнення він з дружиною приїздить виступити перед киянами, але потрапляє у драматичні події, які змінюють його життя. Ось цитата з синопсису:

«Події Спеціальної воєнної операції приводять музиканта в українське поселення Семидвері, де він стає свідком нелюдських злочинів та кривавих провокацій. Зараз його головна мета не просто вижити, а і донести правду до усього світу. Адже правда сильніша за страх».  

Семидвері – це, ймовірно, Буча. У трейлері ми бачимо кошмар та жахіття: українські військові, вже геть озвірілі від страшних «бендерівських» ідей, отримали шанс познущатися із беззахисних мешканців Київщини та гостей регіону. Головному героєві випадає доля усе це побачити і навіть, судячи з кадрів, побувати у жорстокому полоні. Пан Коен – людина творча та миролюбна, але він сміливо говорить із головним українським військовим:

«– Ви тут всі – убивці!

– Так ось ти якої про нас думки. Ми воїни. І боремося за щастя українців.

– Ви ось за таке щастя боретеся?»

Головному героєві, вочевидь, вдалося вирватися із цих нелюдських умов і тепер він сидить у великій красивій студії з ведучим і дає інтерв’ю з іграшковим ведмедиком на руках, який, мабуть, належав черговому розіп’ятому хлопчику. 

У жовтні минулого року стрічка «Свідок» отримала фінансування від російського Мінкульту – автори виграли конкурс у категорії «повнометражні фільми про глобальні геополітичні та соціальні зміни в історії сучасної Росії». Також до виробництва долучилося Міністерство оборони Росії, телекомпанія НТВ та кінокомпанія «Централ Партнершип».  

Тепер про режисера. Його звати Давид Дадунашвілі і загалом він завжди працював художником-постановником, зокрема в українському серіалі «Фантом». Але кілька років тому подався у режисуру, зняв серіал «Ресторан по понятиям» (три сезони), «Сни», «Тінь Чикатило» та, ось, повнометражний «Свідок». 

Якість цих серіалів  – цілком пристойна. Тобто, це не тупий телевізійний треш, а непогано зняті роботи, хоч і не шедеври. Ну і трейлер «Свідка» – далекий від класичної роспропаганди останніх років штибу «Солнцепека» чи «Кримського мосту», які були типовими прикладами формату «так погано, що аж добре». Водночас і не буду стверджувати, що це буде хороший фільм, який виграє Бафту і Оскар (як це було із «Навальним»). Бо із перших кадрів усе це віддає настільки явною пропагандою, що привабить лише Z-патріотів. Які, щоправда, є і за межами Росії. 

Нагадаю, українські кінематографісти також готують стрічки про Бучу. Це «Донька» та, власне, «Буча», трейлер якої викликав бурхливі суперечки 10 місяців тому. Хтось підтримував вихід такої роботи, інші ж нарікали на те, що вже трейлер обіцяє ура-пропаганду та низьку якість.

Популярною серед кінокіл є думка, що нинішні обставини варто описувати не в ігровому кіно, а у документальному. Як, наприклад, «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова, який вже встиг отримати безліч престижних нагород та дуже високі оцінки від глядачів та критиків.