"У них нема нічого людського": окупанти депортують до РФ літніх українців та людей з інвалідністю
"У них нема нічого людського": окупанти депортують до РФ літніх українців та людей з інвалідністю

"У них нема нічого людського": окупанти депортують до РФ літніх українців та людей з інвалідністю

Українці з інвалідністю, яким вдалося повернутися на Батьківщину, розповідають про жорстокість окупантів в Інтернатах.

Літніх і незахищених українців вивозили на територію Росії, позбавляли громадянства, змушували здавати кров і залишали в агонії після невдалих медичних процедур.

Про це йдеться у статті The Telegraph.

Ті, кому вдалося повернутися назад до України, розповідали, як до них зневажливо ставилися і знущалися.

У виданні зауважують, що Путіна звинувачували у військових злочинах за незаконну депортацію та жорстоке поводження з дітьми. Але мало відомо про людей похилого віку, вразливих дорослих та людей з інвалідністю, яких вивозили до РФ під час вторгнення. 

Журналісти видання поспілкувалися з українцями похилого віку та людьми з інвалідністю, а також з їхніми рідними, які рятували своїх родичів з лап ворога.

"У них нема нічого людського"

65-річного паралізованого Олега Андрєєва забрали російські окупанти, які окупували його село на сході України.

Після потужного російського обстрілу його виявили у згорілій будівлі, лежачи поруч із матір’ю, яка загинула під час бомбардування.

За словами Андрєєва, його інвалідний візок викрав окупант, який використав його для пораненого товариша.

Чоловіка доставили до інтернату окупованої Макіївки, де персонал "ставився зневажливо". Його лаяв персонал і принижувала медсестра, яка глузувала з нього, коли йому потрібна була допомога.

"У них майже не було нічого людського", – сказав Андрєєв про тих, кому було наказано доглядати за ним.

Росіяни забрали у чоловіка всі документи, не давши можливості повідомити доньці, що він досі живий.

"Вони просто залишили паралізовану людину без жодних ідентифікаційних документів", – додає його дочка.

Пальці ніг Олега Андрєєва були сильно обморожені після того, як він лежав на сходовій клітці під час обстрілу при -10C (14F). В окупації чоловіка залишили без лікування. Лише коли біль став надто нестерпним, лікар погодився їх ампутувати. Єдиним лікуванням, яке він отримував, була зеленка. Знеболювальних не було.

Андрєєв сказав, що він зустрів у закладі свого друга, 61-річного Ігоря, який втратив можливість користуватись ногами під час перебування в російській лікарні після того, як його не лікували від радикуліту.

Елла Ісаєва, яка працює в благодійній організації, розповіла журналістам, що вона допомагає сім’ям, чиї родичі опинилися в пастці без грошей і належного догляду на контрольованих Росією частинах України.

Вона сказала, що нещодавно працювала над порятунком жінки, яка була змушена здати кров, ймовірно, щоб допомогти пораненим російським окупантам.

За словами Ісаєвої, у багатьох пацієнтів з інвалідністю, з якими вона працювала, відібрали паспорти та примусово надали російське громадянство.

Щоб звільнити групу з п’яти людей з інвалідністю віком від 20 до 35 років і повернути їх назад до України, знадобилися тижні. Окупанти забрали у цих людей паспорти, коли їх відправляли до Воронежа з Каховки.

Двоє чоловіків, Олександр і Богдан, сказали, що персонал закладу, де вони перебували, планував визнати їх психічно недієздатними.

Чоловіки розповіли, що у притулку росіяни заборонили залишати його , і попередили, що їх чекає "суворе покарання" за спробу втекти. Пацієнти не могли помитися, тому що з кранів текла помаранчева забруднена вода.

75-річна літня жінка, яка втекла назад до України, сказала, що її силоміць забрали з дому росіяни.

Жінка, яка не назвала своє ім'я, сказала: «П'ятеро озброєних чоловіків з білими пов'язками зламали замок у моєму домі та наказали мені піти. Все, що я мала – телефон, гроші, одяг – залишилося вдома". Її посадили в машину, не пояснивши, куди її везуть.

Окупанти сказали, що у неї є два варіанти прийняти російське громадянство і поїхати в інтернат або залишитися на сусідньому вокзалі.

Коли вона чинила опір, їй погрожували "відправити в психіатричну лікарню".

На завершення Олег Андрєєв розплакався, розповідаючи про пережите.

"Моя покійна бабуся кожного разу, коли ми святкували, казала тост: "Щоб не було війни". Я завжди запитував себе, чому бабуся говорила це кожного разу протягом стількох років. Тепер я знаю", – підсумував він.

Раніше повідомлялося, що росіяни вивезли групу дітей з окупованих територій до "військової академії" у Костромі.

  • "Цькували та залякували": як жінка повернула сина, викраденого росіянами
  • Викраденого з України хлопчика показав невідомий чоловік із Чечні: фрагмент з російського відеочату
  • "Били тих, хто за Україну": викрадений хлопчик розповів, як окупанти знущаються з дітей
Источник материала
Поделиться сюжетом
Упоминаемые персоны