Що спільного між Нігером та білоруськими вертольотами над Польщею?

Вже зараз росіяни будуть пробувати робити дві нові точки напруги в світі: одна на польсько-білоруському кордоні, інша в Нігері.

Обидва конфлікти мають на меті одну річ: відволікти захід від України, зменшити постачання зброї  і спробувати змусити Захід сідати за стіл переговорів.

На цьому фоні дуже важлива заява США, що поява Вагнера в Польщі дорівнює застосування 5 статті НАТО, але це не означає що після заяви різко зменшується люфт для росіян.

Причин тут кілька: росіяни робитимуть провокації з чужої країни і виходять з тієї логіки, що ніякого серйозного воєнного конфлікту не буде. Будуть прикордонні провокації, підняття ставок і, як вишенька на торті, обовʼязкові погрози ядерною зброєю.

Поки важко зрозуміти логіку Лукашенка, але вона, судячи з усього, зводиться до двох пунктів: 1. ніякої великої війни не буде; 2. ця ситуація – шанс для нього знову стати людиною, якій тиснуть руки світові лідери. Другий пункт мало реальний, але ми всі памʼятаємо, як Каддафі, після ізоляції, став кращим другом Європи, але, правда, потім погано закінчив.

Отже, поки, все виглядає так, що ми знаходимося в початковій точці цього конфлікту і найвірогідніший сценарій: наступні пару  місяців конфлікт буде наростати. Вірогідність серйозних бойових зіткнень невелика, але великою є загроза гри ядерними мускулами. При цьому, ми змушені будемо тримати доволі великі резерви на півночі та північному заході, бо дзеркальне повторення «Шебекіно» ніхто не виключає.

Щодо Нігера, то ця країна дає майже третину урану від всього споживання ЄС (перш за все для Франції). Заява хунти про те, що вони зупиняють експорт урану в Європу і підготовка наземної операції Францією (на території країни є французька воєнна база, між іншим) створює доволі складну ситуацію перш за все для французів. Для Франції, увʼязатися в війну в Нігері, на фоні того, що сусідні Малі та Буркіна Фасо  заявили, що наземну операцію розглядають, як вторгнення на їхню територію, може означати втягування в серйозний конфлікт в великій частині Африки.

Щодо росіян, то вони зможуть там воювати виключно силами Вагнера, що є плюсом для нас. Логіка Путіна в таких конфліктах дуже проста: він дає певну воєнну допомогу і закликає лідера триматися до останнього (логіка спрацювала з Мадуро і Асадом). Зрештою, зараз йому потрібно виграти час і створити поле для підняття ставок. Тепер багато чого залежатиме саме від французької армії і її готовності до швидкого вирішення конфлікту.

Коротко підсумовуючи можемо констатувати, що до зернової угоди, ЗАЕС і ядерного шантажу Росія додала дві точки для спроб підняття ставок. Опосередковано це говорить про те, що осіннє «вікно для переговорів» майже закрите. Одним з важливих моментів буде оголошення чи не оголошення мобілізації під соусом допомоги Білорусі. Правда, дзеркальний жест має зробити і Лукашенко.

Але, як би там не було, нам потрібно готуватися, як мінімум, до кількох дуже важливих речей:

• почнеться велика інформаційна війна в країнах Заходу. Суть цієї війни зводиться до формули:  «навіщо давати стільки Україні, нам треба подумати про власну безпеку», особливо на фоні виборів в Польщі;
• нам вже зараз потрібно більш активно готуватися до складної зими;
• потрібно бути готовим до оголошення Росією нової хвилі мобілізації зараз (в Путіна є час до жовтня, далі вибори).