У Нацбанку готували прогноз інфляції на припущенні, що війна йтиме до середини 2024 року

Нещодавно оприлюднений інфляційний звіт НБУ готувався з урахуванням прогнозу, що війна закінчиться не пізніше середини 2024 року.

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу сказав заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.

Він нагадав, що експерти НБУ прогнозують пришвидшення економічного зростання в Україні на тлі гальмування інфляції.

“У 2023-му інфляція знизиться до 10,6%, а реальний ВВП зросте на 2,9%”, - зазначають аналітики. Попри підрив Каховської ГЕС та вихід Росії із “зернової угоди”, економіка України демонструє стійкість і тенденцію до зростання.

У наступні роки інфляція й надалі сповільнюватиметься, а відновлення економіки пришвидшиться. Цей сценарій ґрунтується на припущенні про суттєве зниження безпекових ризиків із середини 2024 року.

«Ми значно поліпшили свій прогноз на нинішній рік, констатували пожвавлення економіки та поліпшення очікувань. Наш оптимізм ґрунтується на продемонстрованій надзвичайній адаптивності української економіки до викликів повномасштабної війни, а також ефективності заходів для збереження макрофінансової стабільності. Зокрема, завдяки послідовній монетарній політиці та комплексу заходів НБУ зі збільшення привабливості гривні, темпи зростання споживчих цін стало сповільнюються, а валютний ринок залишається стійким», - коментує Ніколайчук.

Водночас він зауважив, що необхідно враховувати тривалість збереження безпекових ризиків, бо вони безпосередньо впливають на економічні показники. «Національний банк не має експертизи у військовій справі, тож ми не прогнозуємо тривалість війни. Натомість агрегуємо експертні та суспільні очікування щодо подальшого розвитку подій на фронті у власному припущенні про збереження безпекових ризиків», - зауважив заступник голови НБУ.

Ключовим припущенням прогнозу Нацбанку, за його словами, є збереження безпекових ризиків до середини 2024 року. Це не означає, що регулятор не розглядає інших сценаріїв розвитку. Вони входять до ризиків прогнозу, як негативних, так і позитивних. Довша, ніж припускається, тривалість війни загрожуватиме додатковими втратами для економічного зростання, призводячи до суттєвіших руйнувань та більшої міграції. Натомість швидше, ніж очікується зараз, зниження безпекових ризиків матиме найсуттєвіший позитивний вплив на економіку.

«Драйвером відновлення економіки під час війни є надзвичайна адаптивність українського бізнесу та населення, бажання працювати, допомагати, а не сидіти, склавши руки. На тлі збереження макрофінансової стабільності економічні результати першого півріччя виявилися ліпшими, ніж прогнозувалося», - зазначив Ніколайчук.

У наступні роки важливим чинником для відновлення економіки буде зменшення безпекових ризиків. Це стимулюватиме поліпшення ділових та споживчих настроїв, а також дасть змогу відновити оптимальні логістичні шляхи, розширити виробництво, наростити врожаї та відкриє шлях для відновлення припливу інвестицій в Україну.

Як повідомлялося, у звіті НБУ, поміж іншого, йдеться про поступове відновлення національної економіки. Зокрема, завдяки налагодженню енергопостачання, пожвавленню зовнішнього попиту в умовах розширення пропускної здатності західних прикордонних переходів поліпшилася ситуація в металургії та добуванні руд, у тваринництві та харчовій промисловості. Ремонти в енергетиці підтримали добувну промисловість та машинобудування, а попит на добрива – хімічну. Бюджетне фінансування сприяло подальшому зростанню промислових видів діяльності, орієнтованих на оборонні потреби, а також окремих бюджетних секторів (держуправління і оборона, охорона здоров’я) тощо.