"Протези працюють краще, ніж травмовані кінцівки": інтерв'ю з провідним ортопедом

Про найпоширеніші причини травм та особливості протезування українських бійців 24 Каналу розповів хірург-ортопед, онкоортопед Олександр Галузинський.

Ми зустрілися з ортопедом Олександром Галузинским на пресконференції, присвяченій проблемам протезування військових та на презентації Центру ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки.

Праву нижню кінцівку 23-річного українського захисника вже прооперували і він проходить процес реабілітації. Він був поранений навесні цього року під Мар’їнкою донецької області, підірвавшись на міні. Ліву кінцівку хлопець втратив та готується до протезування.

Олександр Давидов отримав новий суглоб / Фото 24 Канал

Олександр Галузинський

“Олександру було виконано ендопротезування правого колінного суглоба. Рана гоїться повільно, адже всі вогнепальні та мінно-вибухові поранення заживають непросто, але Олександр йде на поправку і сподіваємось, що все в нього буде добре. Сьогодні на операційному столі буде ще один військовий-атовець Сергій Миндера. Він був порений це під час АТО у 2016 році. Після того переніс декілька операцій на коліні, але вони не принесли бажаного результату, тому йому буде виконано ендопротезування коліна”.

Лікар розповів, що завдяки співпраці з Благодійним фондом "Центр спасіння життя" в центрі вже прооперовано 10 військових і найближчим часом – буде надана допомога ще декільком захисникам.

Як змінилася робота під час війни

Можу розказати про 22-річного хлопця, який пів року тому отримав поранення і втратив ліву нижню кінцівку на рівні стегна. А в його праву ногу, у ділянку колінного суглоба, влучила куля. Нам довелося поміняти колінний суглоб. Ми поставили імплант, щоб збережена права кінцівка функціонувала.

Операція пройшла успішно, але з’явилися ознаки інфекції, з якими ми зараз боремось. Маємо надію, що все буде добре. Ендопротезування таких молодих пацієнтів у мирний час відбувається дуже рідко. Подібні операції частіше робимо людям похилого віку, суглоби яких зруйновані артрозом. Взагалі, у мирний час основними причинами ендопротезування є зовсім не бойові травми, а такі захворювання, як остеоартроз, ревматоїдний артрит, гемофілія, подагра, а також складні травми.

Пригадую ще один випадок, коли можна було обійтись без ендопротезування, якби не війна. Наш пацієнт став до лав Збройних Сил маючи серйозне захворювання кульшового суглоба. Він служив у ракетних військах і невдало зіскочив з пускової установки: голівка його стегнової кістки не витримала і зламалася. Без цієї травми він би ще ходив зі своїм рідним суглобом, але нам довелось зробити ендопротезування. Не дивлячись на те, що це відносно молода людина. Зараз він задоволений і вдячний лікарям.

У молодих пацієнтів реабілітація проходить набагато краще, оскільки вони швидше хочуть повернутися до активного життя і роблять для цього все можливе. Втім, недоречно порівнювати їх з пацієнтами літнього віку. Особливо, якщо після перелому шийки стегна людина довго лежала вдома. Навіть якщо такому пацієнту поставити ендопротез, він не одразу встане і піде.

Основна причина втрати кінцівок

Офіційної статистики з цього питання немає. Втім можу сказати, що на початку повномасштабної війни основними причинами травмування бійців були артилерійські обстріли та вогнепальні поранення. А після того, як ворог замінував лінію фронту, до них додалися мінно-вибухові поранення.

Травматична ампутація може статися прямо на полі бою – коли вибухом відриває кінцівку. Або ж кінцівку ампутують в першу добу після травмування, тому що поранення спричинило інфекцію.

Бувають і відтерміновані ампутації. Часом лікарі намагаються зберегти життєздатність кінцівки, але ушкодження нервів та судин настільки серйозне, що доводиться приймати рішення про ампутацію. Якщо ж кінцівку врятували, але вона зовсім не функціональна – болить, не згинається в суглобах – теж варто зробити ампутацію, щоб людина могла комфортно користуватися протезом.

На збереженій після травмування нозі людина ходить набагато гірше, ніж на сучасному протезі. Тому іноді рішення про ампутацію та протезування приймається після тривалого лікування: через пів року або рік. З протезом рівень життя стає більш комфортним.

Міжнародна співпраця

Співпрацюємо з відомими спеціалістами в галузі остеоінтегративного протезування. Мали за честь спостерігати як проводять подібні операції австралійський хірург Муньєд Аль Мудеріс та німецький професор Хорст Ашофф.

Українські ортопеди співпрацюють з іноземними колегами / Фото 24 Канал

Справжнім подарунком був приїзд відомого шведського хірурга-ортопеда Рікарда Бранемарка до Києва, де він прооперував двох військових, а ще одного ми прооперували під його наглядом. Також ми створили Центр складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки.

Наша мета – розв'язувати найскладніші питання ортопедії-травматології, тому ми охоче вивчаємо закордонний досвід і ділимось своїм. Додам, що деякі оперативні втручання з заміщення великих дефектів взагалі були вперше виконані в Україні. І нам приємно демонструвати результати своєї роботи закордонним колегам, бачити, що вони в захваті від нашого рівня.

Також ми регулярно вивчаємо закордонну літературу, яка стосується поранень бійців та методів їхнього лікування. Хочемо надавати нашим захисникам найкращу допомогу.