19 мая, воскресенье
С картинками
Текстовый вид
ru
Украинский
Русский
"Битва за Київ через Гостомель", або Як група спецназу і нацгвардійців зупинила плани росіян по захопленню столиці. Розповідь зі слів офіцера ГУР
"Битва за Київ через Гостомель", або Як група спецназу і нацгвардійців зупинила плани росіян по захопленню столиці. Розповідь зі слів офіцера ГУР

"Битва за Київ через Гостомель", або Як група спецназу і нацгвардійців зупинила плани росіян по захопленню столиці. Розповідь зі слів офіцера ГУР

За кілька місяців до повномасштабного вторгнення Росії в Україну сценаріїв розвитку подій було багато, але всі прогнози Заходу зводились до одного – РФ готує військовий напад на Україну. Відрізнялись такі історії лише датами і ньюансами в трактувані "що робитиме тут Росія" і "як швидко вона захопить Україну".

Песимісти чи, як вони вважали себе тоді, реалісти, давали Україні три дні. Саме стільки часу, на їх думку могла протриматись наша країна перед окупантом. Дивлячись наразі на події під кутом і через 560 днів війни нам здається, що під час таких розмов в кабінеті тихо посміхався головний розвідник України, малюючи в голові тільки йому відомі схеми…

Напередодні Дня воєнної розвідки України нам вдалось поспілкуватись з діючим офіцером ГУР. Тема розмови – "битва за Київ" в перший день війни через яку рухнули плани окупантів пройтись Хрещатиком в так старанно прихованій парадній формі.

З того, що наразі можна розповідати, викладаємо нашу розмову в хронологічному порядку.

Двадцяті числа лютого 2022 року. Атмосфера в суспільстві напружена, хоча більшість до кінця не вірить в велику війну. Дати нападу постійно змінюються, в ЗМІ перенасищення заголовками з "фільтраційними таборами", "сотнями тисяч військових РФ на кордоні разом з крематоріями для спалювання тіл". За наявною інформацією у розвідників, аеропорт "Антонов" у Гостомелі мав стати штабом керівництва окупантів по захопленню Києва.

21 лютого голова української розвідки відправив туди групу для перевірки обороноздатності. Як розповів нам офіцер, в той час охорону летовища здійснювали "три зенітника ЗСУ з двума ПЗРК, воєнізована охорона (ВОХР) і нацгвардійці, які там дислокувалися".

Чому так сталося? Відповідь на питання доведеться ще шукати. Але тоді, 21 лютого, Кирило Буданов, очільник ГУР доповів на Банкову про ситуацію, що склалася і про необхідність захисту аеропорту.

Якщо скласти докупи прогнози, серед яких був якраз захід військ окупантів через аеропорт в Гостомелі, і ситуацію на місці, то картина вимальовувалась досить негативна для України.

Буданов відправив в Гостомель спецгрупу і досвідчені бійці, орієнтовно кількістю в 50 спецназівців, посилили молодих нацгвардійців. Варто відзначити, що професійні військові, хоч і готувались до вторгнення, але націлювались на роботу як партизанські загони. Ситуація змінилась з першими пострілами і спецназ став до виконання завдань в якості регулярного війська.

Отже, з першими запусками ракет по Україні почалась паніка не тільки серед цивільних, але й своєрідний хаос серед військових на місцях. Ситуація вимагала чітких наказів, злагодженних дій і бойового настрОю. Поки з Києва і області масово тягнулись веревиці автомобілей з цивільними в Гостомелі група ГУР займала позиції.

В цей час в ангарі чекав свого трагічної долі найбільший літак у світі – "Мрія". За словами офіцера ГУР, про її передислокацію мова йшла ще 21 лютого. Але Михайло Харченко, уже колишній керівник "Авіаліній Антонова", якому 5 квітня 2023 року оголошено підозру в службовій недбалості через знищення літака АН-225 "Антонов" і який ймовірно знаходиться в Німеччині. – Ред.) відповідав, що ремонт потрібно закінчити (орієнтовно планувалось на 24-25 лютого) і лише тоді виводити. Був ще шанс підняти "Мрію" з першими ударами ракет, але ні тодішній керівник "Укроборонпрому" Юрій Гусєв, ні вже згаданий Харченко, таке рішення не прийняли.

В цей час в ЗМІ з’являються повідомлення про повітряний десант на Гостомель. Все як і прогнозувалось, аеропорт мав стати плацдармом для висадки і походу на Київ.

В районі полудня 24 лютого курс на аеродром взяла група з 10 Ка-52, які по 5 з обох боків супроводжували близько двох десятків Мі-17. Їм протистояли нацгвардійці, озброєні стрілецькою зброєю, кількома зенітками і БТР з кулеметом і спецназівці, які разом готувались прийняти бій.

Як розповідає офіцер ГУР, після запланованої успішної висадки десанту з першого групи, далі йшла друга – 12 Іл-76 з професійними військовими на борту, а також з середньою і важкою технікою, плюс артилерія. Завадити висадці на злітній смузі змогли саме спецназ ГУР і нацгвардійці, які прийняли бій, а також блокували смугу автомобілями.

25 лютого український Генштаб станом на 10 годину ранку прозвітував, що всі Іл-76 здійснили посадку в Гомелі (Білорусь) і планують піший захід на територію України. Десанту ж з першої групи, якому теж не вдалось сісти в Гостомелі, одразу не пощастило. Хтось зміг висадитись в "зеленці" і не знаючи території, потрапляв під вогонь українських військових. Хтось був знищений ще на підльоті. І це з наявного мінімального озброєння. Офіцер ГУР додає, що славнозвісні "стінгери", "енлави" і "джавеліни" підвезли під вечір 24 лютого і військові, в очікуванні росіян, "на коліні" вивчали роботу ПТРК і ПЗРК.

Бій було прийнято, плани ворога зірвано, виграно такий цінний час, який дозволив налагодити дії між підрозділами, підвезти озброєння. Саме проникливість і правильна інтерпретація інформації допомогли Кирилу Буданову відвести небезпеку в перші години російської агресії і врятувати Київ від захоплення.

Источник материала
Поделиться сюжетом