В Україні цифровізують графіті Бенксі

У Києві презентували проєкт "НУАРТ", метою якого є цифровізація та розміщення 3D-версій графіті Бенксі у віртуальній галереї для широкого загалу.

Презентація відбулася в Укрінформі.

Трьома представниками креативного сектору Київщинибув ініційований проєкт "НУАРТ" (Новий Український АРТ) | NUArt (New Ukrainian ART).

За підтримки Українського культурного фонду (УКФ) команда проєкту вже провела фотометрію та сканування артоб'єктів Бенксі і зараз завершує роботу над сайтом проєкту та розміщенням цифрових 3D-версій у віртуальній галереї, що буде доступна для широкого загалу.

Підкреслювалося, що завдяки сучасним AR/VR-технологіям буде створено не лише умови збереження робіт Бенксі в істотному середовищі та доступу до їх перегляду, а й можливість збільшити кількість аудиторії, як української, так і світової, що зможе ознайомитися з ними.

“Цей проєкт побудований на роботі з мистецькою інтервенцією. Бенксі - один з найвідоміших авторів сучасності, зокрема стріт-арту, інкогніто з'явився в Україні і створив сім робіт, якими він почав розмову про воєнну Україну і те, що відбувається в Україні, з усім світом. Це мова мистецтва”, - зазначив артменеджер проєкту НУАРТ|NUArt Олександр Цегольник.

Він зауважив, що кількість запитів щодо України станом на листопад 2022 року, коли Бенксі підтвердив в Інстаграмі своє авторство на ці роботи, зросла до тієї кількості запитів, що була на початку повномасштабної війни у лютому 2022 року.

Артменеджер проєкту нагадав, що акції, які ініціював Бенксі, принесли більше 15 мільйонів гривень зборів і майже всі ці кошти були передані на підтримку діяльності Охматдиту в Києві.

“Якщо ми використовуємо культурну адвокацію в будь-якій сфері у будь-якому мистецькому прояві, ми можемо посилити будь-який меседж, який потребує ситуація, в якій створюється цей мистецький витвір. Дуже важливий контекст часу та дій у цьому часі, які супроводжують створення цієї роботи. Такі мистецькі прояви фіксують в часі і артикулюють проблеми цього часу до загалу. А цифрові технології дозволяють зробити це максимально доступним для ще більшого загалу”, - підкреслив Цегольник.

Як додав автор ідеї проєкту НУАРТ|NUArt Олександр Величко, головне, що рухає наш прогрес, - це контент.

“Насправді віртуальна реальність не має сенсу без контенту. Сьогодні ми можемо все це відцифровувати для того, щоб зберегти, показувати і розповсюджувати”, - сказав Величко.

Виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський висловив думку, що з точки зору держави було б нонсенсом не підтримувати культуру в умовах такої війни. Він зазначив, що зараз позиція держави полягає в тому, що є необхідність фінансувати, створювати культурно-мистецькі проєкти, які націлена на захист нашої культури та ідентичності.

“Діджиталізація у першу чергу починалась саме як один з елементів збереження культурної спадщини, але зараз ми переходимо до іншої частини - її популяризації. Поступово ми маємо перейти до третього елементу діджиталізації - це комерціалізація”, - підкреслив Берковський.

Доктор філософських наук Вахтанг Кебуладзе додав, що “зберігаючи ці об'єкти стріт-арт мистецтва, ми зберігаємо пам'ять про злочини росіян”.

Як повідомляв Укрінформ, британський художник Бенксі намалював сім графіті в Україні, зокрема в Києві, а також Ірпені й Бородянці, які найбільше постраждали від російських бомбардувань.