/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F76d72b8bc84804636c00fffd97e9b54a.jpg)
Україна може заробити додаткові $300 млрд на репараційних облігаціях – Reuters
Україна може заробити $300 млрд на продажі репараційних облігацій, забезпечених майбутніми позовами до Росії щодо відшкодування збитків від війни в Україні, пише Reuters. За його інформацією, цю суму Київ зможе отримати, якщо покупцями цінних паперів стануть уряди західних країн.
Як передає видання, цей механізм допоможе оминути проблеми через можливу передачу Україні російських активів, заблокованих за кордоном. При цьому аналітики називають репараційні облігації надто ризикованими, оскільки їхні покупці можуть вимагати великої знижки, через що Київ не зможе заробити «нічого схожого на 300 мільярдів».
а думку видання, це добрий запасний план для України. Цей механізм дозволить оминути проблеми через можливу передачу країні російських активів, які заблоковані за кордоном. Цінні папери окупляться лише в тому випадку, якщо Росія все ж таки погодиться на відшкодування збитків. Однак за словами автора статті, Москва добровільно не піде на такі умови. Тому російські активи, заморожені за кордоном, є найімовірнішим джерелом доходу для Києва.
Головний глобальний економіст PGIM Fixed Income Даліп Сінгха зазначив, що Україна може поділити облігації на кілька траншів. Наприклад, за його словами, західні уряди придбають найбільш ризиковані цінні папери, а облігації з меншими ризиками куплять звичайні інвестори.
До слова, Росія намагалась сховати свої валютні та золоті резерви, проте і вони можуть бути незабаром конфісковані низкою країн. Уже зараз країна-агресор не може розпоряджатися приблизно половиною своїх золотовалютних резервів, заморожених санкціями, а західні країни шукають підстави для їх використання чи конфіскації. Експерти вважають, що якщо виникне прецедент із вилученням заблокованих активів, це змусить інші країни змінити підходи до управління резервами, а також позбавить іноземних інвесторів надій на повернення активів, що залишилися в країні-агресорі.
Російський Центральний банк (ЦБР), як і всі регулятори світу, розміщував золотовалютні резерви в найліквідніших і надійних активах, якими є резервні валюти, золото та держоблігації країн з найвищим кредитним рейтингом, але геополітика змусила Банк Росії переглянути принципи управління валютними активами.
Глава ЦБР Ельвіра Набіуллін зазначала, що тепер Центробанк формує резерви виходячи з того, які активи не можуть бути використані для санкційного тиску на країну. ЦБР називав такими активами золото, китайські юані та готівкову іноземну валюту. З 2014 року під керівництвом Набіуліної ЦБР вдався до прискореного нарощування золота в резервах, а також купівлі китайських юанів і готівкової іноземної валюти, завезення якої в РФ з-за кордону відбувалося у великих обсягах, обмежених лише можливостями логістики.
У 2023 році ЦБР повідомив, що повністю позбувся вкладень у казначейські облігації США і не купує цих паперів. Щодо золотого запасу Росії, то, згідно з повідомленням регулятора, вже в 2021 році активи в дорогоцінних металах, що складаються із золота, нібито повністю знаходилися в сховищах ЦБР.

