Хотів встигнути за добу: у ДБР розповіли, як Гринкевич-молодший планував втекти за кордон

Про це в ефірі телемарафону розповіла речниця ДБР Тетяна Сапьян. Вона наголосила, що це було непросто витягнути інформацію про затримання Гринкевича від оперативників.

Яким був план втікача

Тетяна Сапьян нагадала, що на початку січня у справі Гринкевичів було проведено низку обшуків. Усвідомлюючи всі наслідки, Гринкевич-молодший з того моменту не ночував вдома. А за три дні після обшуків він вирішив втекти за кордон.

За оперативними данними ДБР, з 14 по 16 січня львівський бізнесмен інкогніто перебував у Києві. Він використовував заходи конспірації, щоб його не знайшли. Вже 16 січня йому вдалося виїхати з столиці до Одеси, де він і почав планувати втечу.

Там він активно починає шукати людей, які б за окрему плату погодили нелегально перевезти його через кордон. Підозрюваний планував все це зробити протягом доби. Тобто ми розуміємо, уже були оголошені підозри усім співучасникам,
– зазначила речниця.

Зокрема, три особи отримали підозри в їх помешкання, батько за іншою підозрою перебував у СІЗО. Підозру оголошено було й сину, однак він переховувався. Пошук людей для переправлення за кордон ускладнився через розголос справи. Він встиг найняти людей з відповідними навичками, однак його вчасно затримали.

Затримання Гринкевича

• Правоохоронці затримали сина львівського бізнесмена Ігора Гринкевича близько о 06:50 22 січня. Він перебував в офіційному розшуку він 18 січня. Одразу у день затримання Роману Гринкевичу обрали запобіжний захід. Його відправили під вартудо 17 березня 2024 року з альтернативою у вигляді внесення застави у розмірі 500 мільйонів гривень.
• У ДБР зазначили, що Гринкевич не міг не знати, що йому також оголосили про підозру. Весь час, поки він переховувався, той був без мобільного зв'язку – щоб не вистежили. За словами речниці, до правоохоронців зверталось з повідомленнями, що вони бачили підозрюваного. Однак знайшли його саме ДБР.
• У залі суду він пояснив, чому після оголошення у розшук поїхав з Києва – він намагався виправдатися тим, що не було зв'язку. Тобто він не знав про підозру, бо не мав телефону. Він почав переконувати, що не збирався нікуди тікати, а планував доводити правоту у суді.