Стрітення, день пам’яті Ярослава Мудрого: головні церковні свята у лютому

За новим календарем у лютому православні віряни відзначають Стрітення Господнє – одне з дванадцяти головних свят. Про те, які ще церковні урочистості будуть в останньому місяці зими повідомила Православна церква України.

У лютому одне велике церковне свято зазнало змін. Унаслідок переходу ПЦУ на новий календарний стиль, починаючи з 1 вересня 2023 року, українці тепер щорічно відзначатимуть Стрітення Господнє 2 лютого, замість попередньої дати 15 лютого. У 2024 році це свято випадає на п’ятницю. 

«На початку місяця, вже 2 числа за новоюліанським календарем, ми відзначатимемо велике дванадесяте свято Стрітення Господнього, яке завершує сорокаденний різдвяний цикл. А наступного дня, 3 лютого, будемо вітати нашого Предстоятеля (Епіфанія – «Главком») – з п’ятою річницею його інтронізації та з його 45-літтям», – йдеться у дописі ПЦУ.

Зауважимо, цьогорічний місяць лютий буде складатися з 29 днів, адже поточний рік – високосний. В останній зимовий місяць вшановуватимемо пам'ять святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського, благовірного князя Костянтина Острозького, великомученика Федора Тирона, благовірного князя Київського Ярослава Мудрого, інших угодників Божих.
Останній недільний день лютого через читання притчі про митаря і фарисея також розпочне наше приготування до подвигів Великого посту.

Церковні свята у лютому

2 лютого – Стрітення.

3 лютого – День інтронізації Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, який отримав свій титул і очолив Православну церкву України 3 лютого 2019 року. Він зміг зберегти єдність ПЦУ, збільшити кількість її вірян та парафій.

Сергій Думенко, майбутній митрополит Епіфаній, народився 3 лютого 1979 року в Одеській області. Здобував освіту в Україні та у Греції, зокрема, в Київській духовній семінарії, в Київській духовній академії та в Афінському національному університеті. Має ступінь доктора наук богослов’я. Був намісником патріарха УПЦ (КП) Філарета.

5 лютого – Святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського, який особливо дбав про духовне просвітництво своєї пастви. Також він підтримував існування друкарні в Чернігові, яка видала багато богослужбових книг. За часів святителя Феодосія в Чернігівській єпархії відбувся особливий підйом і посилення чернецтва. 

13 лютого – Благовірного князя Костянтина Острозького, який відомий своєю просвітницькою діяльністю, зокрема заснуванням унікального навчального закладу – Острозької академії (1576).

14 лютого – Рівноапостольного Кирила, учителя слов'янського. Святі Кирило і Мефодій (брат) склали слов’янський алфавіт і переклали слов’янською мовою Євангеліє, Апостол, Псалтир і багато Богослужбових книг. Вони запровадили богослужіння слов’янською мовою. 

17 лютого – Великомученика Федора Тирона, якого разом з іншими християнами примушували зректися Христа і принести жертву ідолам. Коли він відмовився виконати це, Федора жорстоко покарали й кинули у в’язницю. Тут під час молитви він був втішений чудесним явленням Господа Ісуса Христа. Через деякий час мученика вивели з темниці і різними тортурами знову примушували відректися від Христа. Нарешті, бачачи непохитність мученика правитель засудив його до спалення. Святий Феодор сам безстрашно зійшов на вогнище.

Через півстоліття після свого мучеництва Федор Тирон з’явився уві сні Константинопольському єпископу та попередив його про підступний план іншого ненависника християн – імператора Юліана Відступника, який наказав таємно окропити всю їжу на ринку ідоложертовною кров’ю. Дізнавшись про це, християни цілий тиждень споживали варену пшеницю з медом – ось звідки й пішла православна традиція їсти кутю. 

20 лютого – Благовірного князя Київського Ярослава Мудрого, який був великим будівничим храмів Божих. Князь Ярослав продовжив розвиток духовної освіти, яку започаткував його батько Володимир Великий, і головним осередком її стала Софія Київська. Тут Ярослав Мудрий заснував школу, побудував скрипторій. Також він розширив межі Києва, збудувавши нові мури та Золоті ворота, карбував власну монету, ініціював розробку першого зводу законів.

Крім того, Ярослав установив династичні зв’язки з багатьма королівськими родинами, заживши слави «тестя Європи». У тодішньому Києві часто мешкали західноєвропейські володарі, а донька Ярослава Анна стала королевою Франції.

24 лютого – Перше і друге знайдення голови Іоана Предтечі. Святий Іоанн Хреститель (Передвісник) або «посланець» Христа, що передбачив його прихід, був обезголовлений через підступність іудейської царівни Іродіади і її дочки Соломії. Іван Хреститель, якого ще називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвяченого життя. 

На згадку усікновення голови святого Іоана Хрестителя церквою встановлене свято і строгий піст – як вияв скорботи християн, які пам’ятають про насильницьку смерть великого Пророка.

25 лютого – Неділя про митаря і фарисея, початок підготовки до Великого посту. За часів Христа фарисеї були найкращими з людей, які присвятили своє життя Богу і молитві. У притчі Христовій фарисей виконував усі заповіді, але забув про головне – християнин не може бути самовпевненим, не повинен вихвалятися своїми добрими вчинками, порівнювати  себе з іншими та засуджувати інших. Суддя – тільки Господь.

Митарів ненавиділи усі, бо вони збирали податки (часто – до останнього, залишаючи сім’ю без нічого). У притчі Христовій митар смиренно стояв на віддаленні, від сорому не підіймав очей, а тільки молився і бив себе у груди від щирого каяття. Молитва митаря – і зараз одна з найулюбленіших вірянами.

Притча про митаря та фарисея говорить про основи християнського життя: працювати, як фарисей, молитися, як митар, та уникати гріха. Притчу завжди читають у церкві напередодні Великого посту. Піст – це подвиг, який повинен мати твердий фундамент. Головний, твердий фундамент християнина – смирення (в усьому доброму бачити волю Божу, а в усьому злому – бачити свої гріхи).

«Окрім церковних спогадів лютий для всіх нас є памʼятним через трагічні події на Майдані десятилітньої давнини, зокрема – розстріл мирних протестувальників, нашої «Небесної сотні». І безперечно, що для всіх українців чорною датою в календарі позначений день 24 лютого, коли два роки тому Росія розпочала своє криваве повномасштабне вторгнення в нашу державу. Молитимемось за упокоєння душ полеглих та за якнайшвидшу перемогу над ворогом і утвердження справедливого миру. Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!» – написали в ПЦУ.